Археологи знайшли рештки гігантської риби, яка полювала на предків людини

Дослідники, зокрема з Університету Родса в Південній Африці, кажуть, що стародавня риба, ідентифікована за скам'янілостями з ферми Ватерлоо в Південній Африці, могла вирости до більш ніж 2,5 метра завдовжки. Археологи дослідили викопні рештки стародавньої риби, що складаються переважно з черепа, нижньої щелепи, зябрової кришки і плечового поясу повідомляють Independent.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Скам'янілості вказують на те, що ця риба — Hyneria udlezinye — ймовірно, була жорстоким хижаком, що належав до типу стародавніх кісткових риб під назвою тристихоптериди.

Дослідники, спираючись на знайдені рештки, вважають, що гігантський хижак мав "надзвичайно великі ікла" на нижній щелепі і, можливо, харчувався чотириногими істотами, які називаються тетраподами — групою чотириногих тварин, від яких походить людський рід.

"Тетраподи були пристосовані до мілководдя, і поки вони жили на цьому мілководді, гінерії не могли до них дістатися. Але іноді тетраподам доводилося перетинати відкритішу воду, і представники виду підстерігали їх та кидалися на них", — пояснює палеонтолог доктор Роб Гесс з Музею Олбані в Маханді, який був відповідальним за відкриття нового виду.

"Рот містив ряди дрібних зубів, а також пари великих іклів, які, ймовірно, могли досягати 5 см у найбільших особин", — розповів Пер Альберг, співавтор дослідження з Уппсальського університету в Швеції.

Хоча попередні дослідження виявили інший вид цього ж роду у Пенсильванії в США, скам'янілості з ферми Ватерлоо є першими доказами того, що риба з цього роду жила на суперконтиненті Гондвана в пізньому девонському періоді приблизно від 383 до 359 мільйонів років тому.

Оскільки більша частина Гондвани є "погано вивченою" для пізньодевонських хребетних, дослідники кажуть, що нові знахідки мають важливе значення для розуміння розподілу та переваг пізньодевонських тристихоптеріїв у середовищі існування.

"Хоча Гондвана була найбільшим суходолом в Девоні, що простягався від тропічних до полярних регіонів, дослідження пізньодевонських фаун ранніх хребетних здебільшого обмежувалися Австралією та палеосуміжними частинами Антарктиди", — пишуть вчені.

Палеонтологи кажуть, що трихоптериди були стерті з лиця землі внаслідок масового вимирання наприкінці Девонського періоду близько 359 мільйонів років тому, що призвело до значних змін у видах риб, які населяли стародавні моря та озера.

Раніше Фокус розповідав про метровий відбиток лапи мегалозавра, який знайшли на узбережжі Англії.