Розділи
Матеріали

Перший поцілунок в історії людства: чому за ним приховано пристрасть, хвороби та культурні табу

Фото: The Trustees of the British Museum | Найдавніший зафіксований випадок поцілунку можна простежити ще 4 500 років тому в Месопотамі

Люди цілувалися задовго до того, як сформувалося поняття романтичного кохання, що потенційно призводило до передачі хвороб протягом усієї нашої історії.

Проливаючи світло на давнє походження цього інтимного жесту, група дослідників наголосила, що найдавніший зафіксований випадок поцілунку можна простежити ще 4 500 років тому в Месопотамії. Однак, цілком ймовірно, що люди вдавалися до таких проявів прихильності задовго до цього часу, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"У стародавньому регіоні Месопотамії, що належить до ранніх людських цивілізацій, розташованих між річками Євфрат і Тигр на території сучасних Іраку і Сирії, люди використовували клинопис на глиняних табличках, — пояснив доктор Троельс Панк Арболл, автор дослідження. — Численні глиняні таблички, що збереглися протягом століть, є чітким доказом того, що поцілунки вважалися невіддільним аспектом романтичних стосунків у стародавні часи. Ба більше, поцілунки були поширені в дружбі та сімейних зв'язках".

Ці хроніки стародавньої любові, датовані приблизно 2 500 роком до нашої ери, містять безліч гостроцікавих випадків і звичаїв. Наприклад, у тексті приблизно 3800-річної давнини розповідається про заміжню жінку, яку "ледь не збив з дороги поцілунок іншого чоловіка", а в іншому стародавньому документі описується незаміжня жінка, яка урочисто присягається утримуватися від поцілунків і сексуальних стосунків з певним чоловіком.

Автори статті посилаються на нещодавні дослідження, які свідчать, що перший зафіксований поцілунок стався в Індії близько 3 500 років тому. Однак подальший аналіз виявив генетичні зміни у вірусі орального герпесу, який поширився по всій Європі в бронзовому віці, що дозволило припустити, що запровадження поцілунків іноземними мігрантами могло спричинити сплеск спалахів простудних захворювань.

"З усім тим, значна кількість ігнорованих доказів ставить під сумнів цю ідею, оскільки поцілунки в губи були задокументовані в стародавній Месопотамії та Єгипті щонайменше з 2 500 року до н. е.", — пишуть автори дослідження. Цікаво, що в деяких з цих текстів також згадується хвороба під назвою "бушану", що походить від дієслова, яке означає "смердіти", яка проявляється симптомами, схожими на герпес.

Заглиблюючись у минуле, дослідники звертають увагу на дослідження, яке вивчало передачу бактерій ротової порожнини між неандертальцями та сучасними людьми, і припускають, що ці два види могли цілуватися понад 100 000 років тому. Така поведінка спостерігається і серед інших приматів, що вказує на те, що поцілунки можуть мати еволюційні, а не суто культурні корені.

"Насправді, дослідження бонобо і шимпанзе, найближчих родичів людини, показали, що обидва види беруть участь у поцілунках. Це свідчить про те, що практика поцілунків є вродженою поведінкою людини, що може пояснювати її повсюдне поширення в різних культурах", — пояснює докторка Софі Лунд Расмуссен, співавторка дослідження.

Підсумовуючи, дослідники роблять висновок, що поцілунки, що стосуються сексуальних, сімейних і дружніх зв'язків, були звичайним явищем у центральних регіонах стародавнього Близького Сходу, починаючи з кінця 3-го тисячоліття до нашої ери і далі. Тому поцілунки не слід розглядати як звичай, що виник лише в якомусь одному регіоні і згодом поширився деінде.

Крім того, вони стверджують, що оскільки поцілунки практикувалися в багатьох стародавніх культурах протягом тисячоліть, малоймовірно, що поширення герпесу можна пояснити раптовим сплеском поцілунків.

"Акт поцілунку не можна вважати раптовим біологічним каталізатором передачі специфічних патогенів, як це нещодавно запропонували", — стверджують вони.

Раніше Фокус писав про першу жінку-правительку в древній історії: їй довірили владу над усім світом. Як стверджують письмові джерела, одна королева правила 100 років.

А також ми писали про дива, які нам подарувала колиска цивілізації. Висячі сади Вавилону залишаються одним із найстійкіших і найромантизованіших символів Месопотамії і стародавнього світу загалом, а Кодекс Хаммурапі, один з перших правових кодексів у світі, вважається значним досягненням древніх людей. І це ще не всі.