Надзвичайний лінгвістичний феномен: чи справді папуга врятував вимерлу мову Амазонії
Протягом п'яти років Александер фон Гумбольдт досліджував Північну та Південну Америку, задокументовуючи флору та фауну. Саме тоді він зустрівся з останнім носієм вимерлої мови — і це була не людина.
На початку 19 століття Александер фон Гумбольдт, німецький географ і натураліст, під час дослідження басейну Амазонки зробив неймовірне відкриття. Під час своєї подорожі він натрапив на особливу мову, якою розмовляв неочікуваний співрозмовник — папуга, пише IFLScience.
Ця зустріч, яку Гумбольдт назвав останніми залишками колись вимерлої племінної мови, відтоді стала легендарною і відображає делікатну природу мов. Однак скептики вважають її не більше, ніж вигадливою казкою.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У червні 1799 року Гумбольдт вирушив у п'ятирічну експедицію з Ла-Коруньї на півночі Іспанії з метою дослідження Північної та Південної Америки. Його мандри простяглися через різні регіони, включаючи Кубу, Колумбію, Еквадор, Перу, Мексику, Сполучені Штати і повернулися до Європи. Протягом своєї нелегкої подорожі Гумбольдт ретельно документував величезну кількість екологічних, зоологічних та кліматичних даних.
Він також занурювався у різноманітні людські культури, з якими зустрічався, детально записуючи місцеву політику і традиції. Його знання іспанської мови виявилося безцінним, дозволивши йому спілкуватися, хоча й частково, з деякими корінними племенами, з якими він зустрічався на своєму шляху.
Згідно з популярними розповідями, під час дослідження річки Оріноко на території сучасної Венесуели Гумбольдт жив з місцевим племенем поблизу поселення Майпурес. Саме тут він нібито натрапив на папугу, який розмовляв мовою, яка відрізнялася від мови його родичів.
Пізніше місцеві жителі повідомили Гумбольдту, що папуга колись належав ворожому племені, яке витіснили з цих місць. Врешті-решт воно загинуло на невеликому віддаленому острівці. Виявилося, що папуга був єдиним, хто вижив, і вимовляв слова цієї незнайомої мови.
Вірний своїй допитливій натурі, Гумбольдт придбав папугу і привіз його до Європи. Там він старанно записував фонетичні звуки мови птаха, фактично зберігаючи останні залишки вимерлої мови та культури.
Гумбольдту вдалося задокументувати близько 40 слів, вимовлених папугою, залишивши після себе лінгвістичну спадщину, яка надихала цілі покоління лінгвістів. Цей захопливий приклад слугує промовистим нагадуванням про те, як мови можуть загинути, коли більше немає носіїв, які б підтримували їхнє життя.
У 1997 році художник навіть навчив сучасних папуг цих записаних слів, вирушивши в подорож, щоб познайомити нове покоління з цією втраченою мовою.
Втім, правдивість цієї історії залишається під питанням: прихильники відзначають пташину артикуляцію, тоді як інші відкидають її як звичайну фантазію. А проте Гумбольдт запропонував деякі докази, що підтверджують його розповідь.
У книзі, опублікованій невдовзі після повернення до Європи, він розповів про своє перебування з народом гуахібо в поселенні біля водоспаду на річці Оріноко. В цій розповіді він описав свою зустріч з папугою, який розмовляв мовою атурів — зниклого войовничого племені.
Гумбольдт писав: "Останні сім'ї атурів ще існували в 1767 році… Під час нашої подорожі в Майпуресі показали старого папугу, про якого жителі сказали — і це факт, гідний уваги, — що вони не розуміли, що він говорив, бо він розмовляв мовою атурів".
Хоча правда, що стоїть за цією дивовижною розповіддю, може назавжди залишитися невловимою, розповідь Гумбольдта містить деякі конкретні деталі щодо мови, якою нібито розмовляв папуга.
Якщо це справді так, то ця історія є винятковим свідченням того, як завдяки випадковій зустрічі та розумному птахові вдалося зберегти мову, що опинилися на межі забуття.
Раніше Фокус писав про найстарішу "живу" мову. Древні люди використовували її десятки тисяч років тому.
А також ми розповідали про виклик історії. Пара дослідників змогла розшифрувати давно втрачену рідну мову.