Надія для мільйонів людей. Препарат від раку став порятунком для хворих на ВІЛ

ВІЛ є невиліковним захворюванням для мільйонів людей по всьому світу. Кожна людина, яка особисто стикається з цією недугою, приречена до кінця днів регулярно приймати ліки. Але нещодавно вчені досягли прогресу в спробі покласти край довічній необхідності приймати ліки від ВІЛ, використовуючи препарат, який спочатку був розроблений для лікування раку крові, пише New Atlas.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Сучасне лікування ВІЛ-інфекції називається антиретровірусною терапією (АРТ). Вона дійсно добре допомагає тримати вірус у вузді та зводить його присутність у крові практично до нуля. Але є одна заковика. Якщо припинити прийом АРТ, вірус може повернутися, оскільки він ховається в деяких наших імунних клітинах. Це схоже на те, ніби вірус довго дрімав, а потім прокинувся, коли все стало зрозуміло. Саме через цей сплячий вірус ВІЛ-інфіковані люди змушені довічно приймати ліки.

Протягом багатьох років дослідники вирішували завдання: знайти спосіб боротьби з цим підступним, прихованим вірусом і позбутися його. І, схоже, їхня праця нарешті почала окупатися.

Група австралійських дослідників протестувала препарат венетоклакс, що застосовується для лікування раку крові, щоб з'ясувати, чи може він боротися з дрімаючим ВІЛ. Коли препарат застосовували самостійно, без звичайного лікування ВІЛ, виявилося, що він здатний затримати повернення вірусу на два тижні. Це перше дослідження в галузі ВІЛ-інфекції, яке відкриває великі перспективи зміни методу довгострокового стримування недуги.

Для тих, хто хоче більш детально заглибитися в тему, ось невеликий науковий екскурс. Ракові пухлини крові, такі як лейкемія, виробляють велику кількість білка, який не дає раковим клітинам самознищитися. Венетоклакс руйнує цей білок, змушуючи ракові клітини вмирати. А тепер, схоже, ця дія може бути спрямована і проти "сплячого" ВІЛ.

У своїх експериментах учені давали препарат ВІЛ-інфікованим мишам протягом трьох-шести тижнів. Коли вони припиняли давати препарат, вірус у деяких мишей залишався "сплячим" до трьох тижнів. Це було довше, ніж у мишей, які не отримували венетоклакс. Команда навіть спробувала поєднувати венетоклакс з іншим препаратом, і ця комбінація збільшила час перебування вірусу в сплячому стані.

За словами одного з дослідників, хоча один препарат не може повністю знищити ВІЛ, венетоклакс продемонстрував значний потенціал у довгостроковій боротьбі з ним.

Була зроблена ще одна багатообіцяюча знахідка. Використовуючи імунні клітини людей з ВІЛ, фахівці виявили, що венетоклакс зменшує кількість ДНК ВІЛ. Це говорить про те, що препарат вбиває інфіковані клітини, впливаючи на їхні механізми виживання.

Однак, перш ніж святкувати перемогу, необхідно пам'ятати, що те, що працює на мишах, не завжди працює так само, як на людях. Ентоні Келлехер, інший експерт у цій царині, каже, що, незважаючи на багатообіцяючі результати, нам потрібні клінічні випробування на людях, щоб переконатися в ефективності та безпеці препарату для пацієнтів із ВІЛ.

На щастя, наприкінці цього року в Данії розпочнуться клінічні випробування. Очікується, що 2024 року воно буде розширено до Мельбурна.

Таким чином препарат, що став революційним для хворих на рак крові, може принести користь і ВІЛ-інфікованим. Хоча це ще тільки початок, це обнадійливий крок до зміни життя людей, які живуть із ВІЛ, і, можливо, до того, щоб одного дня позбавити їх довічного приймання ліків.

Раніше Фокус писав про "таємну кімнату" у нас в мозку, де може ховатися ВІЛ. Як виявилося, клітини, відомі як мікроглія, які задіяні у власній імунній системі нашого мозку, можуть бути постійним резервуаром для вірусу.

Також Фокус писав про те, що вчені виявили незвичайну здатність алкотестерів виявляти рак на ранній стадії. Новий ворог недуги — це не черговий препарат, а те, що вже давно стало буденною перевіркою для нетверезих водіїв.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових та медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має лише інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.