Місію "Чандраян-3" на Місяці завершено. Індія перевела місяцехід у режим сну: він може "прокинутися" (фото)

Індійське космічне агентство ISRO заявило про те, що в суботу, 2 вересня, у режим сну було переведено місяцехід "Праг'ян" місії "Чандраян-3". Хоча планувалося, що він пропрацює 14 земних днів, але за фактом вийшло, що він досліджував Місяць протягом 10 днів, із 24 серпня до 2 вересня. Але на цьому місія місяцехода може ще не закінчиться, пише Reuters.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Місяцехід "Пряг'ян" розпочав дослідження Місяця 24 серпня цього року — через день після того, як він приземлився поруч із Південним полюсом усередині посадкового модуля "Вікрам". Фокус уже писав про те, як почалася ця подорож по поверхні Місяця. Найзначнішими досягненнями індійської місії "Чандраян-3" можна вважати те, що космічним апаратам вдалося вперше вивчити температурний режим цього регіону, а також скласти картину хімічного складу його поверхні.

Спочатку місячна місія була розрахована на два земні тижні, але фактично місяцехід пропрацював на Місяці 10 днів. Таке обмеження за часом пов'язане з тим, що один день на Місяці якраз і триває 14 земних днів. У цей час у апаратів є можливість отримувати енергію для своїх батарей завдяки сонячному світлу. Коли на Місяць опускається ніч, то цього світла стає значно менше.

Із іншого боку, температура вночі на Місяці опускається до мінус 120 градусів за Цельсієм, а місяцехід "Праг'ян" не розрахований на те, щоб витримувати такі низькі температури. До речі, ніч на супутнику Землі також триває, як і день, два земні тижні.

Тому вчені з ISRO вирішили перевести місяцехід у режим сну. Всі його прилади були вимкнені, а всі зібрані дані апарат передав на Землю через "Вікрам". У космічному агентстві, щоправда, не повідомили про результати пошуку місяцеходом водяного льоду на поверхні Місяця, можливо, про це стане відомо пізніше. Адже всі отримані за час місії дані поки що аналізуватимуть тільки індійські вчені, а потім вони поділяться ними з ученими всього світу.

Згідно з повідомленням ISRO, батареї місяцехода залишилися зарядженими, а його прилад для підтримки зв'язку все ще працює. Водночас солона панель місяцехода спрямована в бік наступного сходу Сонця. Індійські вчені не полишають надії на те, що місяцехід зможе пережити холодну місячну ніч і продовжить свої дослідження. Хоча немає жодних гарантій, що це станеться. У будь-якому разі цей апарат уже залишив слід не тільки на Місяці, а й в історії освоєння космосу.

Хоча спочатку планувалося, то місяцехід проїде 500 метрів по поверхні Місяця, йому вдалося подолати лише 100 метрів. Але це можна вважати значним досягненням для місії, яка коштувала трохи більш ніж 70 млн доларів. Це значний прорив для Індії, але це ще й прорив для всього людства. Досі, за майже 60 років, коли перший земний апарат приземлився на Місяці, жодна країна не змогла посадити свій апарат у цьому регіоні супутника Землі.

Тепер Індія сподівається на успішне здійснення її нової місії — Aditya-L1. Перший індійський космічний апарат вирушив вивчати Сонце 2 вересня. Згідно з повідомленням ISRO, він летить до місця свого розташування в космосі, яке розташоване за 1,5 млн км від нашої планети й називається точка Лагранжа L1 системи Земля-Сонце, як уже писав Фокус.

До речі, зараз навколо Місяця обертається орбітальний індійський апарат "Чандраян-2", а його "напарники" — посадковий модуль і місяцехід 2019 року — так і не змогли приземлитися на Місяці. Фокус уже писав про те, чому майже половина місій на Місяць закінчується катастрофою. Адже відправити космічний апарат на Місяць — це тільки половина справи, потрібно, щоб він ще й успішно приземлився там.