Захист від підвищення рівня Світового океану: Китай будує новий "Великий мур" довжиною 430 км
Проблема збільшення рівня Світового океану викликає все більше занепокоєння у світі. Останнім часом прибережні регіони Китаю потребують додаткового захисту, тож зараз влада шукає шляхи розв'язання проблеми.
Великий китайський мур, знакова пам'ятка давнини, зведена століття тому для захисту від кочових племен із півночі. Хоча ця загроза вже давно минула, на кордонах Китаю з'явилася нова небезпека — підвищення рівня Світового океану, пише IFLScience.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), з 1880 року середній рівень Світового океану піднявся приблизно на 24 сантиметри. Це підвищення насамперед пов'язане з таненням льодовиків і льодовикових щитів, а також тепловим розширенням морської води в міру нагрівання. Протяжне узбережжя Китаю особливо вразливе до цих змін і вже переживає рекордне підвищення рівня моря, що перевищує середньосвітовий показник.
Цей прибережний регіон є домом для мільйонів людей, які проживають у жвавих економічних центрах Китаю, включаючи Шанхай, Шеньчжень, Гуанчжоу, Дунгуань і Гонконг.
Для боротьби з навислою загрозою підвищення рівня моря деякі китайські міста вдосконалюють дренажні системи, створюють штучні водно-болотні угіддя та будують підземні сховища. Існують навіть ідеї будівництва висувного бар'єра в гирлі річки Хуанпу для захисту Шанхаю, подібного до лондонського бар'єру на Темзі. Однак прогрес у реалізації таких проєктів є повільним через бюрократичні перепони.
Однією з найбільш амбітних ідей є будівництво "Великого морського муру" вздовж узбережжя для захисту від підвищення рівня моря. Хоча китайський уряд побудував великі морські стіни з часів Другої світової війни, цих наявних споруд може бути недостатньо для боротьби з кліматичним підвищенням рівня моря. Щоб розв'язати цю проблему, в Китаї зараз будується мережа берегоукріплень загальною довжиною 430 кілометрів. Експерти вважають, що масові зусилля з будівництва дамб, ймовірно, продовжаться в найближчі десятиліття.
Хоча конкретні плани будівництва такого масивного морського валу ще не визначені, кілька інших прибережних країн Азії вже зробили значні кроки для розв'язання цієї проблеми. Наприклад, Індонезія з 2014 року працює над проєктом "Гігантська морська стіна Джакарта". Цей амбітний проєкт передбачає будівництво масивної морської стіни, створення водосховищ та рекультивацію затоплених земель. Очікується, що 46-кілометрова стіна захистить місто до 2030 року.
Столиця Індонезії, Джакарта, кожні кілька років стикається з серйозними повенями, що призводить до переміщення десятків тисяч людей. Загроза підвищення рівня моря стала настільки серйозною, що, за оцінками, третина міста може бути затоплена до 2050 року. Тому уряд розглядає можливість перенесення столиці до Калімантану, ще не збудованого міста на острові Борнео.
Виклик боротьби з підвищенням рівня моря не є унікальним для Китаю; це проблема, з якою доведеться зіткнутися багатьом частинам світу в найближчі десятиліття, зокрема регіонам Європи та Північної Америки. Прибережні міста, такі як Маямі, Х'юстон і Новий Орлеан, можуть зіткнутися зі значними проблемами, пов'язаними з підвищенням рівня моря, раніше, ніж передбачалося раніше.
Китай не єдиний, хто стикається із загрозою майбутніх повеней, але послужний список цієї країни свідчить про те, що вона має схильність до колосальних інженерних проєктів, часто володіючи засобами для їх реалізації. Поки світ бореться з викликами, спричиненими зміною клімату, інноваційні рішення на кшталт дамб і берегоукріплень можуть відіграти вирішальну роль у захисті вразливих територій та їхнього населення від припливів і відливів.
Раніше Фокус писав про заначку на "чорний день": у Японії виявили схованку зі 100 000 стародавніх монет.