Підвела граматика: доказ відвідин Міннесоти вікінгами виявився майстерною підробкою

У 1898 році Улоф Оман, шведський іммігрант у Міннесоті, стверджував, що знайшов масивну кам'яну плиту вагою 90 кілограмів, заховану в корінні дерева. Камінь покривали руни, поширені в Північній Європі, Британії, Скандинавії та Ісландії до XVII століття, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У написі згадувалося: "Вісім гетів і двадцять два норвежці вирушили у подорож з Вінланду на захід… у 1362 році". Ця знахідка породила віру в те, що вікінги наважилися дійти аж до Міннесоти. Однак правда не така захоплива.

Попри привабливість досліджень вікінгів, науковці сьогодні погоджуються, що цей рунічний камінь, як і подібні, знайдені в Оклахомі, містифікація. Мова, що використовується на каменях, не відповідає мовним нормам 1362 року.

Натомість вона більше відповідає розумінню мови XIX століття. Руни навіть включають символи, які застаріли за століття до 1392 року, поряд з іншими, які все ще використовувалися в обмеженому обсязі у XVIII та XIX століттях. По суті, це або навмисна містифікація, або сумнівний доказ фантастичної ідеї про вікінгів-мандрівників у часі.

Дослідники припускають, що Оман, ймовірно, навчився писати рунічною з книги Карла Розандера "Добре поінформований вчитель", знайденої у володінні Омана, з підписом і датою 2 березня 1891 року — за вісім років до передбачуваного відкриття.

А тому це поєднання історії та вигадки додає привабливості легенді про вікінгів, але виіляє необхідність критичного розгляду перед обличчям надзвичайних тверджень.

Раніше Фокус писав про два храми у доричному стилі, знайдені в Пестумі. Ці храми, що були частиною грецького міста Посейдонія до того, як римляни завоювали його у 273 році до н. е. і перейменували на Пестум, знайшли поблизу Середземного моря, поруч зі стародавніми стінами міста.

Також ми розповідали про римську віллу, що могла належати Плінію Старшому.