Могли утворитися де завгодно, але обрали Норвегію: чому в країні так багато фіордів
Дослідники розповіли, чому протягом багатьох льодовикових періодів фіорди "виростали" саме в цій місцевості, хоча могли з'явитися в будь-якій точці.
Норвегія відома своїми приголомшливими фіордами — довгими звивистими прибережними затоками з крутими схилами, які давно вже стали візитною карткою країни. Ці геологічні утворення, наповнені блискучою водою, привертають увагу не тільки тисяч туристів, а й дослідників, пише Live Science.
Дані офіційної ради з туризму Норвегії свідчать про те, що фіорди трапляються вздовж берегової лінії по всьому світу, від Аляски до Шотландії та Нової Зеландії. Проте саме в Норвегії розташована найбільша кількість фіордів на Землі — понад 1000 тисяч, і це лише ті, які є досить значними, щоб отримати свої імена. То чому ж саме Норвегія стала серцем фіордів?
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами палеогляціологині з Манчестерського університету Великої Британії Анни Г'юз, насправді фіорди є продуктом льодовикових циклів, що повторюються з певною частотою, і заледеніння в масштабах льодовикового покриву. Географічне положення Норвегії поставило її на шлях багатьох циклів заледеніння близько 2,6 мільйона років тому, до того ж найостанніший із цих циклів стався близько 120 000 — 11 700 років тому.
Г'юз зазначає, крижані щити можуть здаватися статичними, але насправді не є такими — вони дуже динамічні. Лід тече та переміщається від високих точок до низьких або за допомогою внутрішньої деформації, або через ковзання з нижчими відкладеннями. Усе це призводить до того, що опади стирають камені або корінну породу, розташовану під ними, що з часом призводить до утворення U-подібних долин. Коли одна з цих долин із крутими схилами утворюється з льодовика, що впадає в океан, морська вода прямує сюди, коли льодовик тане, тоді й народжується фіорд.
За словами Г'юз, для утворення настільки глибоких фіордів, як у Норвегії, знадобиться безліч циклів наступання та відступання льодовиків. Простими словами, фіорд, утворений в одному з льодовикових періодів, лише зростатиме в наступних з них.
Геолог із Університету Буффало Джейсон Брінер вважає, що технічно фіорди можуть утворюватися буквально скрізь, де льодовики зустрічаються з океаном. Але не на кожній береговій лінії, вкритій льодом, є однакова кількість фіордів або однаково красивих фіордів. Учений зазначає: те, де вони формуються, багато в чому пов'язано з геологією, що існувала тут близько 2,6 мільйона років тому.
Щоб пояснити, яку роль геологія відіграє в утворенні фіорду, науковець порівняв його народження з розрізанням твердого сиру та фети. У першому випадку сир збереже свою форму, тоді як фета розкришиться — так і з гірською породою: твердіша магматична порода дасть змогу сформуватися фіорду з високим рельєфом, тоді як м'яка корінна порода просто розкришиться. У цьому контексті тверда магматична порода Норвегії підходить для створення фіордів як ніщо краще.
Зокрема, західне узбережжя Норвегії — це кордон тектонічних плит, де континентальна кора зустрічається з корою океанічного дна. За словами Брінера, найдивовижніші фіорди на Землі якраз і розташовані там, де льодовиковий покрив стікає з континенту в океан.
Отже, хоча Норвегія не може претендувати одноосібно на фіорди, її нерівна берегова лінія є свідченням могутності льодовиків, які її сформували.
Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили таємну популяцію білих ведмедів у незвичайному місці.