Розділи
Матеріали

Перлина у світі динозаврів: шкіра доісторичної істоти дала відповіді, як древні хижаки оперилися

Ася Небор-Николайчук
Фото: Dr Zixiao Yang | Ця перша у своєму роді скам'янілість дозволяє по-новому поглянути на еволюційний перехід від луски до пір'я

Ця перша у своєму роді скам'янілість дозволяє по-новому поглянути на еволюційний перехід від луски до пір'я, демонструючи "зональний розвиток" шкіри динозаврів у переломний для планети час.

Нещодавно знайдена скам'янілість частково пернатого динозавра пситтакозавра дозволила виявити унікальне поєднання пташиного пір'я та луски, схожої на луску рептилій, на його шкірі, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Перша скам'янілість пситтакозавра, знайдена в 1922 році, заклала основу, але нещодавні відкриття виділили особливість його шкіри. Пситтакозавр жив на початку крейдового періоду, між 135 і 120 мільйонами років тому, в переломний час, коли динозаври починали еволюціонувати в птахів.

Дослідження показують, що пситтакозавр мав пір'я лише на хвості, а його шкіра на тілі була різною: оперені ділянки мали м'якшу, схожу на пташину, тоді як неоперені — зберігали лускату, як у рептилії.

Такий зональний розвиток свідчить про те, що збереження такої шкіри в певних місцях могло покращити загальну функціональність шкіри на ранніх стадіях еволюції пір'яних птахів.

Викопна шкіра під електронним мікроскопом відображає мінералізовані шари клітин
Фото: Dr Zixiao Yang

Складні деталі скам'янілої шкіри не видно неозброєним оком. Використовуючи ультрафіолетове світло, дослідники виявили плями на зразку пситтакозавра. Подальше дослідження за допомогою рентгенівських променів та інфрачервоного світла дозволило виявити збережену клітинну структуру шкіри.

"Ця скам'янілість справді є прихованою перлиною", — прокоментував доктор Зісяо Янг (Zixiao Yang) з Національного університету Ірландії. Він пояснив, що скам'яніла шкіра, спочатку невидима, стала помітною лише під ультрафіолетовим світлом, засяявши яскравим оранжево-жовтим відтінком.

Примітним аспектом цієї скам'янілості є хімічний склад шкіри. Доктор Янг зазначив: "Що дійсно дивує, так це хімічний склад викопної шкіри. Вона складається з кремнезему — такого ж, як скло. Такий тип збереження ніколи не зустрічався у скам'янілостях хребетних. Потенційно існує набагато більше скам'янілостей з прихованими м'якими тканинами, які чекають на відкриття".

Команда робить висновок, що птахоподібна шкіра розвивалася вибірково в пір'ястих ділянках шкіри динозаврів, в той час як решта зберігала лускату природу. Така диференціація, ймовірно, забезпечувала динозаврам кращий захист від травм, зневоднення та паразитів, підвищуючи їхню здатність виживати в різноманітних умовах.

Це відкриття має важливе значення, оскільки проливає світло на еволюційні процеси, які сформували розвиток шкіри птахів і рептилій. Розуміння цих процесів може допомогти вченим реконструювати фізичні характеристики та адаптації давніх видів, що сприятиме поглибленню наших знань про еволюційну біологію.

Нагадаємо, вчені виявили новий вид тиранозавра. Стародавній хижак мав 12 метрів зросту та важив 10 тонн.