Мали не один маршрут: існує ще один шлях, яким давні люди прибули до Австралії (мапа)
Археологічні дані свідчать про те, що перші люди прибули до Австралії через Нову Гвінею ще 65 тис. років тому. Але нещодавно вчені виявили, що первісні люди використовували для міграції й інший маршрут, про який досі ніхто не знав.
Нові дослідження змінюють уявлення про давню міграцію людей до Австралії, припускаючи, що люди прибули на острів Тимор близько 50 000 років тому. Це відкриття вказує на те, що міграція до Австралії відбувалася кількома хвилями і маршрутами, пише ScienceAlert.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Археологічні дані свідчать, що люди вперше прибули до Австралії щонайменше 65 000 років тому. Ці перші поселенці, ймовірно, подорожували з Африки через Євразію і врешті-решт потрапили до Австралії та Нової Гвінеї. Однак нові дані з Тимору свідчать про те, що ще одна значна хвиля міграції відбулася близько 50 000 років тому.
Тимор здавна вважався потенційною "сходинкою" для перших людей, які подорожували з Південно-Східної Азії до Австралії та Нової Гвінеї. Під час цих давніх міграцій рівень моря був набагато нижчим, що створило сухопутні мости на території сучасної Південно-Східної Азії, відомі як Сунда, і об'єднало Австралію та Нову Гвінею в єдиний сухопутний масив під назвою Сахул.
Попри ці сухопутні зв'язки, острови між Сунда і Сахул, відомі як Валлакея, залишалися розділеними глибоководними морськими протоками.
Нові знахідки походять з печер Лайлі в центрально-північному Тимор-Лешті, де дослідники виявили відкладення, датовані 59 000-54 000 років тому, на яких не було жодних ознак людської присутності.
Однак шари, датовані приблизно 44 000 років тому, містили чіткі докази людської діяльності, такі як сліди вогнищ, кам'яні знаряддя праці та залишки риби і молюсків. Це свідчить про значне й організоване людське поселення, а не про невелику, розсіяну популяцію.
Мікроморфологія, метод вивчення шарів осаду під мікроскопом, допомогла дослідникам виявити раптову появу людської діяльності. Вони спостерігали спресовані та витоптані шари, що вказує на значне переміщення та діяльність людини на цій ділянці.
Ці знахідки свідчать про те, що маршрут і час людської міграції в Сагул, можливо, слід переглянути. Докази вказують на те, що перша хвиля поселенців прибула до Австралії через Нову Гвінею, за якою послідувала пізніша, більша хвиля, що рухалася через Воллейські острови, зокрема й через Тимор.
Перші поселенці в таких місцях, як печери Маджебебе в Австралії, ймовірно, подорожували іншим маршрутом, можливо, з півночі через Нову Гвінею. На противагу цьому, пізніша хвиля мігрантів, про яку свідчать знахідки в Лайлі, вказує на більший приплив людей в регіон.
Відсутність людської діяльності на Тиморі до 50 000 років тому підтверджує теорію, що перші люди, які досягли Австралії, зробили це через Нову Гвінею, а не безпосередньо через Тимор.
Цей менш прямий маршрут можна пояснити наявністю харчових ресурсів; на південних островах, включаючи Тимор, було менше наземних тварин, що робило їх складнішими для заселення первісними людьми порівняно з північним маршрутом.
Раніше Фокус писав, що могло допомогти вижити нам, а не неандертальцям.
А також ми розповідали про нове дослідження, яке породило сумніви щодо поведінки давніх людей.