Пухлый вомбат может обогнать олимпийского спринтера: какая их максимальная скорость
У підручниках ідеться, що австралійські вомбати здатні змагатися за швидкістю з олімпійськими спринтерами. Чи так це насправді?
Вомбати — сімейство сумчастих ссавців, що мешкають в Австралії. Ці тварини досягають у довжину 100 сантиметрів, а їхня вага становить 20-35 кг. Вони стали відомі в усьому світі завдяки своєму зовнішньому вигляду і кишківнику, а точніше незвичайній формі екскрементів, які вони виробляють, пише IFLScience.
Якби тварини брали участь у спортивних змаганнях і їх відбирали за зовнішнім виглядом, кремезним вомбатам із короткими ногами, імовірно, більше підійшла б боротьба або важка атлетика. Однак у підручниках говориться, що ці цікаві тварини здатні рухатися неймовірно швидко — фактично вони могли б позмагатися у швидкості з олімпійським спринтером.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Попри те, що цей факт описано в підручниках, вчені довгий час сперечалися, чи дійсно це так. Співробітники Музею Вікторії вирішили поставити крапку в цій історії та звернулися до вчених по всьому світу з проханням пролити світло на те, яку максимальну швидкість дійсно можуть розвивати вомбати.
Запити музею спочатку зустріли скептицизмом, поки доктор Девід Таггарт з Університету Аделаїди, який вивчає вомбатів у полі, не відповів на запит. За словами вченого, вомбати дійсно здатні розвивати неймовірну швидкість у 40 кілометрів на годину. Таким чином, якщо тварина зможе підтримувати цю швидкість на всій дистанції в 100 метрів, вона поб'є світовий рекорд, встановлений людьми: вомбат подолає дистанцію за 9 секунд, людський рекорд — 9,58 секунди.
Цікаво, що вомбатам майже не потрібно часу, щоб досягти максимальної швидкості, а тому вони цілком здатні побити людський рекорд. Однак є одне "але", тварини просто не здатні підтримувати максимальну швидкість довгий час. За словами Таггарта, вони утримують максимальну швидкість на короткій дистанції — близько 50 метрів.
За словами Таггарта, останні 30 років його робота зосереджена на вивченні вомбатів. Раніше вони з колегами спостерігали за тваринами й тим, як вони розвивають максимальну швидкість, проте їхня робота не була зосереджена на цьому. Насправді вчені намагалися відловити вомбатів: загалом їм вдалося дослідити близько 12 000 тварин і зловити близько 2600.
Зазначимо, що єдиний спосіб зловити вомбата — застати його зненацька. Річ у тім, що більшу частину часу ці тварини проводять поблизу своїх нір, а тому їх складно зловити. Чекати вомбата біля виходу з нори також не має сенсу, оскільки в їхніх норах безліч виходів. Однак з настанням шлюбного сезону тварини все частіше йдуть від своїх нір далі, саме в цей період вчені та відловлюють тварин. Фактично вчені просто переслідують вомбатів на коротких дистанціях, поки тварини не втомляться і не зупиняться перепочити.
Невідомо, як вомбати навчилися розвивати таку швидкість. Однак учені вважають, що це може бути пов'язано із загрозливими їм хижаками — собаками дінго. Навряд чи одна особина зможе впоратися з дорослим вомбатом, проте останньому слід рухатися якомога швидше, якщо йдеться про зграю дінго. Швидкість також пояснюють необхідністю тікати від тилацинів, але малоймовірно, що швидкість була б кращим захистом від хижака, який нападає із засідки.
Раніше Фокус писав про те, що вчені залучили геолокаційний радар, щоб відшукати невловимих вомбатів.