У процесі одомашнення собаки втратили щось важливе: яку рису предків-вовків вони загубили
Дослідники вважають, що до початку процесу одомашнення наші улюбленці насправді володіли значно виразнішою мімікою, але втратили її.
Люди й собаки тисячоліття живуть пліч-о-пліч і за цей час наші улюбленці встигли здобути славу найкращих друзів людини. Попередні дослідження також показали, що більшість власників тварин вважають, що можуть сказати про що думає їхній улюбленець, лише за виразом їхньої морди. Але тепер вчені виявили щось цікаве, пише Daily Mail.
У новому дослідженні команда з Даремського університету виявила, що в процесі одомашнення людьми собаки втратили здатність передавати міміку, принаймні порівняно зі своїми предками-вовками.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
У своїй роботі вчені використовували "Систему кодування дій морди собак" для аналізу відеозаписів вовків і домашніх собак, яких утримують у неволі. Відео було записано під час спонтанних соціальних взаємодій, а також під час реакції на зовнішні подразники, наприклад, скрипучу іграшку.
Загалом дослідникам вдалося визначити десять різних емоційних станів, зокрема:
- гнів;
- тривога;
- цікавість;
- страх;
- дружба;
- приязність;
- щастя;
- інтерес;
- радість;
- здивування.
Усі ці емоції можна було передбачити на основі міміки вовків з точністю 71%. Водночас у домашніх собак точність визначення становила лише 65%. Автори дослідження зазначають, що найбільша плутанина спостерігалася між позитивними станами, такими як приязність, а також негативними — страхом.
Автори дослідження вважають, що міміка собак постраждала внаслідок селекційного розведення, зокрема коротких морд, висячих вух, відвислих губ і надмірних зморщок, які обмежують здатність собак відтворювати діапазон виразів морди, що й у їхніх предків-вовків.
Фактично, собаки з коротким, широким черепом, висячими або напіввисячими вухами, або висячими губами були пов'язані майже з 80 відсотками випадків, коли вираз морди собаки не відповідав емоційному стану, який сприймався.
Автори дослідження припускають, що плутанина між позитивними та негативними станами тварин насправді може призвести до погіршення стосунків між вихованцем і собакою. Ба більше, вчені вважають, що в певних випадках це також може створити загрозу безпеці, якщо люди не зможуть правильно інтерпретувати стан собаки.
За словами провідної авторки дослідження, Елани Хобкірк з факультету біологічних наук, домашні собаки, ймовірно, можуть компенсувати нестачу міміки за допомогою більшої кількості вокалізацій під час соціальної взаємодії.
Раніше Фокус писав про те, як вчені розповіли, чому собаки їдять траву та екскременти.