Розділи
Матеріали

Дикі чистильники. Гігантські монстри в Австралії допомагають уберегти худобу від поїдання живцем (фото)

Тая Кітова
Фото: Tom Jameson | Вересові гоанни відмінно справляються зі знищенням небезпечних личинок мух

Дослідники виявили, що один вид гігантських австралійських ящірок здатний допомогти фермерам захистити овець від "хижаків".

Гігантські ящірки, відомі як вересові гоанни, схоже, можуть заощадити австралійським фермерам мільйони доларів на рік, захистивши стада овець від пожирання живцем. Дослідники тепер вважають, що саме цим тваринам слід приділяти пріоритетну увагу в програмах збереження, щоб стимулювати місцеву дику природу, пише PHYS.org.

Дослідження було проведено командою з Кембридзького університету, які виявили, що гігантські ящірки-падальщики діють як "природні команди з прибирання", прибираючи з ландшафту туші тварин, заражених личинками.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У результаті такої "зачистки" зменшується поява м'ясних мух, які нападають на овець, відкладаючи на них яйця, з яких пізніше вилуплюються м'ясоїдні личинки. Зазначимо, що ця хвороба відома як "страйк мух" і обходиться австралійському вівчарству в 1280 мільйонів доларів на рік.

Дослідження було проведено на 18 ділянках у районі проєкту відновлення дикої природи Марна-Банггара на південному австралійському півострові Йорк, де наразі вимерло понад 90% місцевих ссавців.

Тепер команда виявила, що вересові гоанни насправді чудово справляються із завезеними європейськими ссавцями, такими як руді лисиці та кішки, які їх витісняють. Автори дослідження вважають, що збільшення популяцій місцевих великих рептилій має життєво важливе значення для відновлення австралійської екосистеми.

За словами першого автора дослідження, доктора Тома Джеймсона, у використанні вересових гоанн є одразу кілька переваг: по-перше, вони є місцевим видом, по-друге, гоанни справляються з цим завданням у рази краще за інвазивних падальщиків, таких як кішки й лисиці.

Інвазивний вид лисиць гірше справляється із завданням знищення м'ясоїдних мух
Фото: Tom Jameson

Водночас висока щільність мух наражається на ризик зараження мухами: личинки проникають у плоть тварин, а потім починають поїдати їх живцем, що спричиняє болючі рани. У результаті знижується ринкова вартість овець, їхня здатність розмножуватися, а часто і зовсім закінчується летальним результатом для тварини.

Автори дослідження також зазначають, що їхня робота фактично стала першим дослідженням, що показує важливість великих рептилій як "чистильників". Під час дослідження вчені порівняли активність місцевих та інвазивних падальщиків — виявилося, що перші з'їдають більше мертвих щурів, а разом з ними та м'ясоїдних овець, ніж другі.

Раніше Фокус писав про те, що біологи відкрили рослину, яка полює під землею.