Ідеальний вбивця. Гігантська ящірка керувала морем за допомогою зубів та жаху

Неймовірні скам'янілості виявили палеонтологи у фосфатних пластах Марокко — скам'янілі останки дають уявлення про новий вид гігантських ящірок, які 66 мільйонів років тому тримали океан у страху, пише Science Alert.

Палеонтолог і біолог-еволюціоніст Нік Лонгріч з Університету Бата у Великій Британії разом із колегами виявили останки черепа, кістки кінцівок, фаланги пальців та деякі хребці Thalassotitan atrox (гігантські рептилії, що полювали в океані в крейдяний період). Знайдені останки дозволили палеонтологам реконструювати череп, щелепи, зуби, скелет та кінцівки гігантської рептилії.

Під час дослідження вчені виявили, що талассотитани виростали до 10-12 метрів у довжину і мали череп удвічі більший за череп косатки. Морда гігантської ящірки була широкою і короткою — довжина черепа сягала півтора метра. Конічні зуби дозволяли цьому ідеальному вбивці полювати на інших хижих риб, галапагоських черепах і навіть на дрібніших представників мозазаврів, до яких належать і самі талассотитани.

Під час вивчення останків вчені також виявили поряд зі скам'янілістю гігантської рептилії кістки великих хижих риб, череп плезіозавра, панцир черепахи та кістки інших мозазаврів. Всі ці останки мали сліди кислотного зносу — вчені вважають, що ці ушкодження вони отримали в животі гігантської рептилії, яка тероризувала океан.

Лонгріч разом із командою також відзначили велику зношеність скам'янілих зубів талассотитана — багато з них були просто зламані. Вчені дійшли висновку, що такі ушкодження гігантська рептилія могла отримати в процесі розколу твердих панцирів черепах та кісток великих хижих риб. У всякому разі, цей гігантський вбивця точно не був вегетаріанцем, про що свідчать його зношені щелепи.

Дослідники вважають, що 66 мільйонів років тому саме ця гігантська рептилія, з плавниками замість лап та хвостом акули, знаходилася нагорі харчового ланцюжка океану. Тоді, як інші мозазаври полювали на дрібнішу здобич, талассотитан тримав у страху всіх мешканців моря, зокрема і своїх боязких родичів мозазаврів.

До речі, сам Нік Лонгріч описує цього гіганта, як суміш дракона, тиранозавра, косатки та великої білої акули. Нічого собі опис, чи не так. Дослідження в Марокко продовжаться і в майбутньому Лонгріч разом з командою сподіваються дізнатися ще більше про мозазаврів крейдяного періоду.

Нагадаємо, раніше Фокус писав про те, що найбільші птахи на Землі вимерли через свою повільність.