Неандертальці та стародавні люди ділили територію за допомогою трупів: що з'ясували вчені
Дослідження показує, що два різні види сімейства гомінідів почали ховати своїх померлих в один і той самий час і в одному і тому ж місці.
Науковці дійшли висновку, що неандертальці, і стародавні люди почали ховати своїх померлих приблизно в один і той самий час і приблизно в одному і тому ж місці. Дослідники вважають, що поховання могли слугувати засобом позначки території, оскільки конкуренція між різними видами гомінідів посилилася. Результати дослідження опубліковані в журналі L'Anthropologie, пише IFLScience.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Вчені вивчили дані з 17 стародавніх людських поховань по всій Західній Азії і дійшли висновку, що похоронні практики, ймовірно, виникли в регіоні Левант приблизно 120 000 років тому, а потім поширилися в Європу і Африку. Наприклад, найбільш ранні поховання Homo sapiens і неандертальців були знайдені в печерах в Ізраїлі та Іраку.
За словами вчених, дивно, що жоден з видів, мабуть, не перейняв похоронну практику на своїй батьківщині. Сучасні люди прийшли з Африки, але найдавніше відоме поховання на континенті має вік 78 000 років тому. З іншого боку, неандертальці походять з Європи, хоча жодне з їхніх поховань у регіоні не є таким давнім, як скелети з Леванту.
Автори дослідження дійшли висновку, що звичай людських поховань, імовірно, був запроваджений у Леванте, звідки він, імовірно, поширився на неандертальців у Європі. При цьому концентрація поховань середнього палеоліту в Леванті набагато вища, ніж деінде у світі, і ця деталь проливає світло на те, як і чому вперше виникли поховальні практики.
В останній міжльодовиковий період сучасні люди з Африки та неандертальці з Європи мігрували в Левант, який став важливим місцем, де могли взаємодіяти численні групи гомінідів.
За словами вчених, два види, ймовірно, досліджували одні й ті самі території, використовували схожі ресурси і, можливо, навіть мешкали в одних і тих самих печерах.
Тому вчені висувають гіпотезу, що велика кількість поховань цих двох видів у Західній Азії пов'язана з посиленням конкуренції за ресурси і простір. Іншими словами, коли один вид почав ховати своїх померлих, інший міг наслідувати його приклад, щоб заявити про свої права на землю.
Учені виявили, що Homo sapiens і неандертальці ховали померлих різного віку: від немовлят до дорослих. При цьому обидва види також регулярно залишали похоронне приладдя у вигляді решток тварин поруч із трупами.
Водночас неандертальці ховали померлих здебільшого в печері, а сучасні люди — за межами печер. Якщо Homo sapiens завжди клали трупи на спину в зігнутому положенні, то неандертальці ховали померлих у найрізноманітніших положеннях. Неандертальці також клали під голови померлих вапнякові камені і це було схоже на своєрідну подушку. Homo sapiens рідко поміщали камені в могили.
Як уже писав Фокус, археологи в Норвегії знайшли скарб епохи вікінгів, який пролежав там понад 1000 років. Вчені виявили набір з чотирьох прикрашених браслетів на місці, де розташовувалася стародавня ферма.
Також Фокус писав про те, що марсохід NASA виявив незвичайну "книгу" на Марсі. Марсохід Curiosity під час дослідження кратера Гейл виявив камінь, який нагадує книжкові сторінки.