Розділи
Матеріали

Найстаріший пуголовок Землі: гігант переховувався на дні ставка 161 мільйон років (фото)

Тая Кітова
Фото: Gabriel Lío | Реконструкція зовнішнього вигляду найстарішого пуголовка у світі

Дослідники виявили, що цей пуголовок не тільки є найстарішим у світі, а й претендує на звання найбільшого в історії.

Історія Землі налічує понад 4,5 мільярда років і коли ми думаємо про юрський період у її літописі, на думку спадають образи гігантів. У той час планета кишіла гігантськими динозаврами, птерозаврами та, ймовірно, жабами — принаймні на це вказує нова знахідка вчених, пише IFLScience.

У новому дослідженні команда з Національного університету Ла-Плати виявила скам'янілість гігантського пуголовка віком 161 мільйон років. Ця знахідка дивовижна з цілої низки причин: по-перше, встановлює новий рекорд серед "найстаріших пуголовків", по-друге, розміри пуголовка також вважаються рекордними.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Науці вже відомо, що пуголовки з'явилися на планеті ще раніше, адже дослідники виявили скам'янілості жаб віком близько 217-213 мільйонів років, проте це вперше, коли вчені виявили настільки старого викопного пуголовка.

За словами провідного автора дослідження, доктора Маріани Чулівер Перейри, мільйони років тому цей пуголовок мешкав у неглибокому ставку, який пересихав час від часу, оскільки він перебував у мінливих кліматичних умовах. Не всі пуголовки, на жаль, сильні в метаморфозі, а тому висихання ставка буквально вбило їх — принаймні того, чию скам'янілість виявили вчені.

Реконструкція зовнішнього вигляду найстарішого пуголовка у світі
Фото: Gabriel Lío

Відомо, що після смерті тіло пуголовка було вкрите вулканічним попелом і мулом, що являє собою дрібнозернистий осад. Автори дослідження зазначають, що відкладення цих дрібнозернистих осадів сприяло прекрасному збереженню зразка, який проіснував понад 160 мільйонів років.

Дослідники вважають, що їм вдалося виявити пуголовка юрської жаби Notobatrachus degiustoi — цей вид нині вважається вимерлим, але в ту епоху він вважається найбільш поширеним і відомим. Представники цього виду, як і безхвості амфібії, що живуть сьогодні, мали двофазний життєвий цикл:

  • починався з водної личинкової форми — пуголовок;
  • доросла особина жаби.

За словами Чулівер, це відкриття також є важливим, тому що доводить, що наявність личинкової стадії зі звичками фільтрування була ключовою рисою, яка вже була присутня в життєвому циклі безхвостих понад 160 мільйонів років тому.

Команда зазначає, що через весь цей час пуголовок все ще зберіг голову, більшу частину тіла і хвоста. Вчені також змогли вивчити його очі, нерви й передню кінцівку — це означає, що в момент смерті пуголовок був на шляху до перетворення на жабу.

Не менш цікавим видається і розмір останків — довжина пуголовка сягає 16 сантиметрів, що доводить, що великозада жаба була однією з небагатьох, хто залишався великим в обох своїх стадіях життя.

Раніше Фокус писав про те, як гігантський пуголовок "стискається" в крихітну жабу.