Життя на найвищому рівні складності: експерти розповіли, як допомогти людям зі СДУГ
Дорослі люди, які страждають від СДУГ, є особливою категорією, позбавленою багатьох способів отримати допомогу. Цей розлад буквально перевертає їхнє життя з ніг на голову щосекунди і лише певні глобальні зміни можуть допомогти їм.
Особисті історії людей про подолання труднощів, пов'язаних із недіагностованим нейророзвивальним розладом, СДУГ, найкраще проливають світло на складнощі, пов'язані з психічним здоров'ям, ідентичністю та суспільними очікуваннями, на які наражаються всі, хто страждає на нього. Це включає в себе роки, проведені в боротьбі з депресією, тривогою і вкоріненим почуттям невдачі, яке коренилося в культурних уявленнях про важку роботу. Про те, на що перетворюється повсякденне життя за наявності СДУГ, пише ABC News.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Ці почуття були невід'ємним супутником скульптора Марка дю Потьє доти, доки один психолог не припустив, що саме СДУГ може пояснити його труднощі. Раніше вважалося, що на СДУГ страждають тільки гіперактивні та непосидючі діти, переважно хлопчики. Однак художник, орієнтований на деталі, продемонстрував, що СДУГ проявляється у різних людей по-різному. Такі симптоми, як відволікання і труднощі з виконанням рутинних завдань, залишаються непоміченими оточуючими і ними самими, оскільки їх маскують постійна зайнятість і культурний тиск.
Фахівці в галузі психічного здоров'я та захисники інтересів нейродівергентних людей, Кейтлін і Емма Г'юз, описують СДУГ як життя "на найвищій складності". Кейтлін, соціальний працівник, підкреслює труднощі емоційної регуляції та виконавчого функціонування. Тим часом психіатр Савіо Сардінья вказує на ширші соціальні та діагностичні складнощі СДУГ, відзначаючи сплеск діагнозів під час COVID-19 через підвищений тиск довкілля, що виявляє приховані захворювання.
Культурна терпимість до гіперактивності, як це спостерігається в деяких корінних громадах, також може призвести до недодіагностики, кажуть експерти. Досвід Потьє як гея додає ще один шар взаємообумовленості, демонструючи, як маргіналізація може тільки посилити проблеми, пов'язані з контролем над СДУГ. Експерти закликають до більшої обізнаності та системного визнання СДУГ як інвалідності. Королівський коледж психіатрів Австралії та Нової Зеландії вже заявляв, що СДУГ недостатньо діагностують і недостатньо лікують, рекомендуючи включити його в національні програми з інвалідності. Однак класифікація цього захворювання як "виліковного" обмежує доступну підтримку, хоча воно суттєво впливає на повсякденне життя мільйонів.
Для розв'язання проблеми СДУГ необхідні індивідуальні стратегії, розуміння індивідуальних потреб і руйнування стереотипів, вважають експерти. Такі ініціативи, як Cathartic Collaborations Г'юз, показують, як адресна підтримка може розширити можливості нейродівергентних людей у нормальному житті. Аналогічним чином, особисті інструменти, такі як ведення щоденника, допомагають людям краще зрозуміти свої когнітивні процеси, нагадують експерти.
Раніше Фокус писав про те, що літніх людей, які страждають від СДУГ, просто не враховують у статистиці. Старші люди, які страждають від серйозного розладу, найчастіше, просто не враховуються в результатах наукових робіт, не отримуючи необхідні діагностику і лікування, показало дослідження.
Також Фокус писав про те, що передозування ліками від СДУГ стає дедалі частішим. Тривожні результати останнього дослідження свідчать, що на рік відбувалося майже 4 000 випадків передозування серед молодого населення в одних лише США.
Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.