Незвичайна обкладинка: середньовічні ченці не знали, з чиєї шкіри робили палітурки книги (фото)
У середньовічній Європі деякі книги переплетені з використанням матеріалу, який походив з незвичного морського джерела. Дослідники, вивчаючи багатовікові манускрипти, виявили, що обкладинки деяких книг виготовлені зі шкіри тюленів, яких вполювали у водах північно-західної Атлантики.
Про це пише Live Science.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Міжнародна група дослідників вивчила 32 книги, датовані XII-XIII століттями, що зберігаються в бібліотеках, пов'язаних з цистерціанськими абатствами у Франції, Англії та Бельгії.
У своєму дослідженні вчені поєднали мас-спектрометрію з аналізом стародавньої ДНК. Результати підтвердили, що багато палітурок, які колись вважалися виготовленими зі шкіри звичайних наземних тварин, таких як кабан чи олень, насправді були зроблені зі шкір різних видів тюленів.
Елоді Левек з Університету Парижу I Пантеон-Сорбонна, яка очолювала дослідження, пояснила, що серед зразків були виявлені шкури морських котиків, гренландських і бородатих тюленів. Ці шкури, ймовірно, отримали через торгівлю з північними громадами, які полювали на тюленів й поширювали їхні шкури вздовж встановлених торгових маршрутів.
Дослідження розпочалося в абатстві Клерво на північному сході Франції, де зберігається понад тисячу середньовічних книг. Дев'ятнадцять з проаналізованих книг були створені між 1140 і 1275 роками, і всі вони мають палітурки зі шкур ластоногих. Тринадцять додаткових прикладів з інших абатств підтверджують широке використання тюленячої шкіри.
Цікаво, що деякі книги зберегли "волохату" текстуру на палітурках, що є вторинним захисним шаром. Хоча тюленячу шкіру, можливо, цінували за її світлий колір і водонепроникні властивості, історичні джерела не уточнюють, чи було її тваринне походження широко відомим, чи ні. На той час у французькій мові не було терміну для позначення тюленів, що, можливо, заважало палітурникам ідентифікувати їх.
Що робить це відкриття особливо цінним, так це масштаб північної торгівельної мережі, яку воно передбачає. Шкури, ймовірно, походять з таких регіонів, як Гренландія, Ісландія, Скандинавія та Шотландія, які пов'язані з торгівельною діяльністю норвежців у XIII столітті.
Історичні свідчення навіть припускають, що тюленячі шкури використовувалися як частина церковної десятини. Цистерціанський орден надавав перевагу матеріалам приглушених, блідих кольорів, що, можливо, зробило тюленячу шкіру бажаним варіантом для розкішних палітурок. Натомість монахи-бенедиктинці часто надавали перевагу темнішим кольорам.
Таке несподіване використання шкіри морських тварин розкриває складність європейських торгівельних систем. Вчені зазначають, що певний естетичний вибір — наприклад, візуальна привабливість чи міцність палітурки — міг бути важливішим за знання про походження матеріалів.
Раніше Фокус писав про таємниці одного з найбільших курганів Норвегії. Виявилося, що він збудований не для поховання людини.
Також ми розповідали про Хедамму та Іллуянку, зміїв хаосу з хетських міфів. Ці стародавні історії допомагають пояснити, як минулі цивілізації бачили своє місце у Всесвіті.