Загадкова планета Сонячної системи розкрила свої секрети: що виявили на Урані (фото)
Дослідження, засноване на 20-річних спостереженнях космічного телескопа Габбл, надало вченим нову інформацію про одну з найзагадковіших планет Сонячної системи.
Про це пише Wired.
Уран — це сьома планета від Сонця. Учені з Університету штату Аризона, США, отримали нові дані про склад і динаміку атмосфери планети після ретельного аналізу спостережень космічного телескопа Габбл за 20 років.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Відомо, що планета Уран здебільшого складається з води та аміачного льоду, її діаметр становить приблизно 51 000 км, що приблизно в 4 рази більше за діаметр Землі, а її маса приблизно в 15 разів більша, ніж у нашої планети. У Урана є 13 кілець і 28 супутників.
У 1986 році космічний апарат "Вояджер-2" вперше і востаннє в історії провів дослідження Урану з близької відстані. Але завдяки цьому новому дослідженню ми тепер знаємо трохи більше про цього крижаного гіганта. Астрономи з'ясували, що основними компонентами атмосфери Урану є водень і гелій з невеликою кількістю метану і дуже невеликою кількістю води та аміаку. Уран виглядає блідо-блакитно-зеленим, тому що метан поглинає червону складову сонячного світла.
На відміну від усіх інших планет Сонячної системи, вісь обертання Урану розташована майже паралельно площині орбіти, якою планета обертається навколо Сонця. Це означає, що там, де у Землі знаходиться екватор, в Урана знаходяться полюси.
Орбітальний період Урану становить 84 роки, а означає, що для певної точки на поверхні період, коли Сонце світить (частина весни, літа і частина осені), триває близько 42 років, а період, коли Сонце не світить (частина осені, зими і частина весни), також триває близько 42 років. Астрономи зібрали дані про пори року на Урані за 20 років.
Учені з'ясували, що за цей період південний полярний регіон темнів перед зимою, а північний полярний регіон ставав яскравішим із наближенням літа. Спостерігаючи за планетою в чотири різні моменти часу з різницею в кілька років роки, астрономи змогли побачити, як поступове зміщення пір року вплинуло на планету.
На знімку внизу верхній ряд показує, який вигляд планета мала при спостереженні тільки у видимому світлі.
Другий ряд зверху — це зображення, засноване на спостереженнях у видимому світлі та ближньому інфрачервоному діапазоні світла. Зелений колір вказує на меншу кількість метану в атмосфері, ніж синій, а червоний — на відсутність метану. Нижчі рівні метану в атмосфері на полюсах вказують на те, що сезонні коливання рівня метану незначні. На найлівішому зображенні в цьому ряду зелений південний полюс рухається в темряву. На трьох інших зображеннях можна побачити зелену область північного полюса з низьким вмістом метану.
У третьому ряду показані оцінки вмісту аерозолю з використанням зображень у видимому світлі та інфрачервоному діапазоні світла. Світлі області наповнені хмарами з високим вмістом аерозолю, а темні області — з низьким вмістом аерозолю. Вчені з'ясували, що існують сезонні зміни рівня аерозолю. Астрономи вважають, що сезонні зміни є доказом того, що сонячне світло змінює рівні аерозольного туману на Урані.
Хоча результати цього дослідження охоплюють 20-річний період, вони, як і раніше, відображають тільки один період сезонних змін в атмосфері Урана. Тому астрономи продовжать спостерігати за Ураном у міру того, як полярні регіони переходять у нові сезони, щоб зібрати більше даних.
Як уже писав Фокус, астрономи з'ясували, що Уран має ту саму особливість, що й три інші гігантські планети Сонячної системи, хоча є й відмінності між ними.
Також Фокус писав про те, що Європейське космічне агентство передасть у космос знаменитий вальс "На прекрасному блакитному Дунаї" з фільму "Космічна одіссея 2001 року", щоб відсвяткувати низку ключових річниць в історії космічних польотів.