120 років Нілу Хасевичу: який слід залишив найвідоміший художник УПА (фото)
Сьогодні вшановують 120 річницю народження Ніла Хасевича — українського художника-графіка, який став візуальним голосом УПА, створюючи плакати, дереворити й символіку повстанського руху. Його творчість і боротьба залишаються знаковою сторінкою української національно-визвольної спадщини.
Ніл Антонович Хасевич (1905–1952) — художник, гравер, активний член ОУН та УГВР, автор понад 150 графічних композицій і ескізів нагород УПА, серед яких — дизайн Хреста Заслуги та Хреста Бойової Заслуги. Саме його роботи стали одним із основних візуальних символів українського підпілля і національно-визвольної боротьби.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Хасевич народився 25 листопада 1905 року в селі Дюксин (нині Рівненська область). У підлітковому віці він втратив ліву ногу внаслідок нещасного випадку, коли разом із матір'ю потрапив під потяг, проте зумів навчатися — закінчив приватну гімназію й пізніше здобув мистецьку освіту у Варшавській академії. У часи Другої світової війни приєднався до ОУН/УПА та брав активну участь у підпільній діяльності.
У період підпілля Хасевич керував друкарнею УПА, готував ілюстрації та створював агітаційні матеріали для таких видань, як "До зброї", "Український перець" та "Хрін". У 1951 році його графіка з альбому "Графіка в бункерах УПА" потрапила до рук делегатів Генеральної Асамблеї ООН, що викликало особливу увагу радянських спецслужб.
Проте лише одиниці знали про те, ким Хасевич є насправді, чим займається і де перебуває: щоб його убезпечити, бійці УПА перевозили художника між схованками на велосипеді. Оскільки Хасевич керував друкарнею УПА, його життя перебувало у постійній небезпеці, що призвело до суворих заходів безпеки.
Гебісти тривалий час намагалися вийти на слід Ніла Хасевича. Одного разу у Львові, через громадянина М., у якого зберігався особистий архів художника (документи він сховав у скляну банку та закопав у саду), спецслужби спробували виманити підпільника й затримати його, однак операція провалилася.
Пізніше в одному із захоплених бункерів вони виявили зашифровані матеріали. Після розшифрування стало відомо про підготовку "5 кілограмів паперу" та "вишневого дерева", з якого виготовляли кліше для друку повстанських листівок і гравюр. У документі також зазначалася адреса — криївка на хуторі біля села Сухівці, приблизно за 12 кілометрів від Клеваня на Рівненщині.
4 березня 1952 року підрозділи КДБ оточили Хасевича та двох його охоронців. Вважається, що коли повстанці відмовилися здатися, гебісти кинули всередину гранати. Інша версія — що Хасевич і його товариші наклали на себе руки, щоб не потрапити в руки радянських сил безпеки.
Після загибелі тіла повстанців виставили на показ у Клевані на три дні, а потім вивезли в невідомому напрямку — місце поховання до сьогодні не встановлено.
У Львові до ювілейної дати відкрили виставку "Ніл Хасевич: відомий і невідомий", яка представляє понад сто робіт митця з фондової збірки Львівського історичного музею. Серед експонатів — листівки, карикатури, проєкти прапорів, печаток, бланків, а також інші матеріали, що розкривають як мистецьку, так і підпільну діяльність художника.
Організатори виставки наголошують, що творчість Хасевича є одним із найяскравіших свідчень боротьби та незламності українського народу. Окрему увагу приділено так званій "лісовій школі" — неформальному середовищу, де він передавав знання іншим художникам, які працювали для підпільного руху.
Експозиція розміщена у Львівському історичному музеї та покликана не лише популяризувати спадщину митця, а й нагадати про масштаб його внеску у формування візуальної культури українського визвольного руху. Переглянути виставку можна на третьому поверсі Львівського історичного музею (пл. Ринок, 6).
Раніше Фокус писав про те, як радянські спецслужби намагалися знайти втрачені корони польських монархів. Проте їм це так і не вдалося, оскільки цих коштовностей же не існувало.