Міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS може бути не один: астрономи дізналися його справжній розмір (фото)

Виявлений 1 липня 2025 року міжзоряний об'єкт 3I/ATLAS є лише третім гостем з іншої зоряної системи, якого побачили в Сонячній системі. Цей об'єкт інтригує своїми незвичайними властивостями, хоча більшість астрономів вважають його міжзоряною кометою. Наразі вона відлітає геть із Сонячної системи, як вважають науковці, щоб ніколи не повернутися. Астроном із Гарварду Аві Леб припускає, що подібних об'єктів у Сонячній системі можуть бути трильйони, просто їх поки що не виявили, пише Medium.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами Леба, останні дані, отримані за допомогою космічного телескопа Хаббл вказують на те, що радіус ядра міжзоряного об'єкта 3I/ATLAS становить 1,3 кілометра. Також дані вказують на те, що маса 3I/ATLAS становить приблизно 5 мільярдів тонн. При цьому Леб допускає, що це може бути комета, хоча він все ще є прихильником того, що це може бути створений інопланетянами штучний об'єкт. Астроном вважає, що в будь-який момент часу всередині орбіти Юпітера в Сонячній системі може перебувати 1-2 міжзоряних об'єкти, подібних 3I/ATLAS, які вислизають від виявлення.

Гравітація Сонця може утримувати космічні тіла на відстані, що приблизно в 100 000 разів перевищує відстань між Землею і Сонцем, яка становить 150 мільйонів кілометрів. Ця відстань показує приблизну межу Сонячної системи, де знаходиться Хмара Оорта, заповнена кометами та іншими крижаними тілами. Леб вважає, що в Хмарі Оорта навколо Сонця може обертатися приблизно 10 трильйонів міжзоряних об'єктів, подібних до 3I/ATLAS, які можуть потрапити у внутрішню частину Сонячної системи.

Ця величезна популяція міжзоряних об'єктів, подібних до 3I/ATLAS, розташованих у межах Сонячної системи, має загальну масу майже в 10 мас Землі, що можна порівняти із загальною масою комет у Хмарі Оорта, гравітаційно пов'язаних із Сонцем. Цей результат інтригує з кількох причин, каже Леб.

• По-перше, неактивні міжзоряні об'єкти з розміром ядра, як у 3I/ATLAS, складніше виявити, оскільки їхнє ядро не має навколишнього пилу, що відбиває близько 99% світла, спостережуваного від 3I/ATLAS після його відкриття.
• По-друге, маса 3I/ATLAS більш ніж на 4 порядки перевищує масу першого виявленого в Сонячній системі міжзоряного об'єкта 1I/Оумуамуа. Вчений вважає, що загальна маса всіх міжзоряних об'єктів усередині Хмари Оорта має становити близько 100 мас Землі. Для порівняння, загальна кількість кам'янистого матеріалу на планетах Сонячної системи становить лише кілька мас Землі. Загальна кількість міжзоряного пилу в Хмарі Оорта становить кілька десятків мас нашої планети.

Оскільки хмара Оорта простягається на значну частину відстані до найближчої зоряної системи, Альфа Центавра, наведені вище результати припускають, що кожна зірка в галактиці Чумацький Шлях повинна була викинути зі своєї планетної системи близько 100 мас Землі у вигляді каменів і льоду. Застосування цього принципу передбачає, що Сонячна система викинула вдесятеро більше маси крижаних порід, ніж кам'янистої маси, що збереглася всередині її нинішніх планет, вважає астроном.

У той же час, 3I/ATLAS може бути унікальним, штучно створеним об'єктом, а значить розрахунки, засновані на тому, що це комета, можуть не підтвердити висновків про трильйони міжзоряних об'єктів у Сонячній системі, каже Леб.

Вчений вважає, що нескладно перевірити, чи є 3I/ATLAS унікальним штучним об'єктом, або ж представником популяції з 10 трильйонів подібних міжзоряних об'єктів, створених природою.

Як уже писав Фокус, астрономи отримали зображення об'єкта 3I/ATLAS, який відлітає з Сонячної системи.

Також Фокус писав про те, що вчені виявили прихований космічний тунель, що з'єднує Землю з далекими зірками.