90 найрідкісніших китів на Землі ледь не потрапили у сітки: в океані розгорнули рятувальну операцію
Ловці лобстерів об'єдналися з вченими, щоб врятувати майже сотню китів, які й без того перебувають на межі зникнення. На щастя, їм це вдалося.
У січні група рибалок, які виловлюють лобстерів у штаті Мен, зіткнулася з проблемою, витягаючи свої пастки біля узбережжя Портсмута. Причина здивувала всіх: понад 90 північноатлантичних гладких китів (Eubalaena glacialis), що перебувають під критичною загрозою зникнення, зібралися на рифі, ускладнивши завдання рибалок, пише Popular Science.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
За словами рибалки Кріса Велча, це був перший випадок, коли їм із колегами стало відомо про скупчення китів у цьому місці. Вважається, що морські гіганти слідували маршрутом пошуку їжі.
Зазначимо, що рибалки дотримувалися всіх державних і федеральних правил використання відривних тросів. Вони також встановили довші трали для зменшення кількості ярусних волосіней і додавання фіолетових трасерів для відстеження снастей, що заплуталися. Після цього рибалки скликали екстрену нараду, на якій було ухвалено рішення порушити рибальський протокол і опустити північно-східні ярусні волосіні. Таке рішення дало змогу захистити зникаючих північних гладких китів від заплутування в сітках.
За словами рибалок, якби вони знали заздалегідь, що кити будуть у цьому регіоні, вони запобігли б подібній ситуації. Саме тому науковий співробітник Каміль Росс та її команда з Акваріума Нової Англії, Лабораторії океанології Бігелоу, Університету Дьюка та Університету штату Мен працюють над поліпшенням прогностичних моделей, які використовуються для пошуку невловимих північноатлантичних китів.
У новому дослідженні вчені використовували дані про місцезнаходження здобичі для відстеження морських гігантів. А з огляду на те, що популяція налічує близько 380 особин, і тільки 70 з них є репродуктивно активними самками, ставки високі.
За словами Росс, вони з командою включили в аналіз інформацію про їжу китів безпосередньо в моделі середовища проживання, що дало змогу поліпшити прогнозування. Простими словами, вчені дійшли висновку, що зникаючих китів можна виявляти за допомогою їхньої улюбленої їжі — крихітного зоопланктону з роду Calanus. Зазначимо, що цей вид зоопланктону менший за рисове зернятко, а на їхнє місце розташування і спосіб життя сильно впливають навіть невеликі зміни температури океану.
Вчені вважають, що самі гладкі кити, ймовірно, не збиваються з курсу через зміну температури океану на кілька градусів, крихітні істоти, якими вони харчуються, сильно страждають навіть від невеликих коливань температури. У міру того, як їжа китів адаптується і переміщається, те ж саме відбувається і з китами.
За словами вчених, після включення видобутку в прогностичну модель, вони виявили, що в січні 2025 року на мілині Джеффріс щільність популяції північних гладких китів збільшилася з листопада по січень. Якби вчені раніше володіли цими даними, вони могли б передати їх рибалкам. Тепер вчені планують працювати спільно з рибалками, щоб знизити ризики для виду морських гігантів, який і так зникає.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що кити можуть жити майже вдвічі довше, ніж вважалося.
Раніше Фокус писав про те, що сімох дитинчат кита вимираючого виду виявили в Атлантичному океані.