Знахідкам понад 7000 років: унікальні умови зберегли древню зброю часів неоліту (фото)

Селище розташовується приблизно за 300 метрів від сучасного берега і знаходиться на глибині 11 метрів під поверхнею озера Браччано. Воно було заселене приблизно між 5635 і 5230 роками до н. е., пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Згодом підняття рівня води затопило поселення. Товстий осад і умови з низьким вмістом кисню захистили органічні матеріали, які зазвичай розкладаються, зокрема деревину.

Між 1993 і 2005 роками підводні розкопки виявили щонайменше 35 луків, а також весла, човни-однодеревки, кілки та сільськогосподарські знаряддя. Нещодавнє археоботанічне дослідження ретельно вивчило 19 непошкоджених луків.

Повні неолітичні луки в Європі надзвичайно рідкісні і зазвичай зберігаються лише в заболочених або заморожених середовищах. Подібні артефакти знаходили в Швейцарії, Франції та Іспанії, проте Ла-Мармотта виділяється як за кількістю, так і за станом зброї.

Дослідження виявило шість різних видів деревини, використаних у 19 луках: граб, калина, вільха, кизил, ясен та вічнозелений дуб. Дев'ять луків було виготовлено з граба, шість — з калини, а решта видів зустрічалися в поодиноких екземплярах.

У більшій частині неолітичної Європи луки зазвичай виготовляли з тису, деревини, що цінувалася за механічний баланс міцності на стиск і гнучкості. Тис може накопичувати і вивільняти велику кількість енергії під час пострілу.

Однак у Ла-Мармотті тис був повністю відсутній. Дані про пилок свідчать, що тис не ріс у навколишній місцевості протягом раннього неоліту. Замість імпорту деревини громада покладалася на види дерев, доступні в місцевому середземноморському змішаному лісі.

Механічний аналіз показав, що ці альтернативні породи деревини були повністю придатними для виготовлення луків. З інженерної точки зору, деревина, придатна для виготовлення луків, повинна мати відповідний модуль руйнування, тобто стійкість до ламання, і відповідний модуль пружності, тобто гнучкість. Види, виявлені в Ла Мармотті, відповідали вимогам, необхідним для виготовлення саморобних луків.

Луки не були символічними предметами. Функціональні дослідження показали тріщини від ударів, що відповідають використанню снарядів, а на деяких артефактах збереглися сліди клейких смол. Полювання, очевидно, залишалося активною частиною життєдіяльності навіть у сільськогосподарській громаді.

Серед решток тварин, знайдених на місці розкопок, були олені, косулі, дикі кабани, лисиці та водоплавні птахи. Археологи також виявили 546 крем'яних та обсидіанових наконечників стріл.

Ті самі породи дерев, що використовувалися для виготовлення луків, також використовувалися для будівництва будинків, весел, каное та сільськогосподарських знарядь. Дослідники не виявили суворого розподілу деревини за функціональним призначенням.

Натомість, виявлена закономірність свідчить про широке використання доступних лісових ресурсів. Це вказує на детальне знання навколишньої лісової екосистеми та гнучку стратегію використання ресурсів. Замість того, щоб покладатися на один "ідеальний" матеріал, мешканці вибирали місцеву деревину та адаптували конструкцію до властивостей кожної породи.

Знахідки з Ла-Мармотти є прямим доказом існування неолітичного лучного мистецтва в Середземноморському регіоні і ставлять під сумнів уявлення про те, що раннє виготовлення луків залежало майже виключно від тису.

Виявлені луки свідчать про те, що ранні фермери поєднували сільське господарство з постійним полюванням і мали великий досвід у лісовому господарстві.

Раніше Фокус писав про древні петрогліфи у Венесуелі. Їх виявили у високогір'ї Кебрада Сека на висоті 647 метрів над рівнем моря.

Також ми розповідали про поховання кельтського принца, яке здивувало вчених. Його виявили в 1996 році поблизу пагорба Глауберг у Гессені, Німеччина.