Досі в центрі дискусій: вчені розділилися в думках щодо походження черепів з Юньсяня (фото)

Упродовж десятиліть дослідники загалом погоджувалися, що люди походять з Африки, а ранні гомініди поширювалися в Євразію кількома хвилями, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Один із найперших мігрантів, Homo erectus, з’явився за межами Африки близько 1,8 мільйона років тому. Пізніше, близько 600 000 років тому, інша хвиля міграції призвела до появи неандертальців у Європі та Західній Азії, а також денисовців у різних частинах Азії. Вважалося, що сучасні люди, Homo sapiens, з'явилися в Африці приблизно 300 000 років тому, а потім поширилися по всьому світу.

Спочатку черепи з Юньсяня датували віком трохи більше мільйона років, що спонукало багатьох вчених класифікувати їх як Homo erectus. Однак ця класифікація не була однозначною. Черепи мали незвичайні особливості, зокрема більший, ніж очікувалося, об’єм черепа та відсутність сагітального гребеня — товстого виступу, який зазвичай зустрічається у Homo erectus.

Це викликало сумніви щодо їхньої класифікації. Як запитав професор Кріс Стрінгер із Музею природної історії в Лондоні: "Для тих, хто стверджує, що скам’янілості з Юньсяня належать до Homo erectus, які діагностичні ознаки це підтверджують?"

Істотна зміна в інтерпретації сталася, коли дослідницька група реконструювала один із черепів за допомогою комп'ютерної томографії та цифрового моделювання. Порівнявши його з десятками інших скам'янілостей, вони припустили, що цей зразок може належати ранньому денисовцю.

Це було важливо, оскільки це означало, що денисовці могли з'явитися набагато раніше, ніж вважалося раніше. Запропонована еволюційна хронологія відрізнялася від генетичних досліджень, відсуваючи розкол між денисовцями та сучасними людьми приблизно на 1,3 мільйона років тому.

Не всі експерти погодилися з цією інтерпретацією. Деякі висловили занепокоєння щодо надійності методів реконструкції, зазначивши, що незначні відмінності в тому, як череп було відтворено цифровим способом, можуть вплинути на висновки.

Раніше Амелі Віале провела іншу реконструкцію з меншим об’ємом черепа. Вона вказала на складність виправлення деформації, запитавши, як дослідники можуть визначити первісну форму, коли скам’янілості за своєю природою є більш плоскими, ніж черепи сучасних людей.

Дебати загострилися, коли в новому дослідженні було переглянуто вік місця знахідки. Використовуючи датування за допомогою космогенних нуклідів, дослідники припустили, що черепи можуть бути віком близько 1,8 мільйона років. Цей метод вимірює вплив сонячного випромінювання на поховані елементи і поєднувався з палеомагнетизмом, який відстежує зміни в магнітному полі Землі.

За словами Дарріла Грейнджера, "наші дати повністю узгоджуються з палеомагнетизмом, але вони вказують на те, що ми маємо справу з магнітним переполюсуванням приблизно 1,8 мільйона років тому, а не 1,1 мільйона років тому".

Якщо ця більш давня дата є правильною, скам’янілості будуть занадто древніми, щоб належати денисовцям, що робить класифікацію як Homo erectus більш імовірною. Однак невизначеності залишаються. Деякі дослідники поставили під сумнів, чи зразки, використані для датування, походили саме з того самого шару, що й скам'янілості. Інші зауважили, що датування знахідок у Китаї є особливо складним через брак вулканічного матеріалу для точних вимірювань.

Незвично великий розмір мозку черепів з Юньсяня додає ще один рівень складності. Стрінгер зазначив, що така велика ємність черепа була б несподіваною для скам'янілостей віком майже 1,8 мільйона років, особливо у порівнянні зі зразками з меншим мозком з подібних періодів.

Відкриття третього черепа поблизу місця знахідки може допомогти прояснити це питання, але доки його не проаналізують повністю, дискусія триває. Ці скам’янілості демонструють, як невеликі відмінності в інтерпретації можуть змінити загальне розуміння еволюції людини.

Їхнє значення полягає не лише в їхньому віці чи класифікації, а й у тому, як вони ставлять під сумнів усталені хронології та спонукають до подальших досліджень глибокого минулого людства.

Раніше Фокус писав про те, яким насправді було життя ацтеків. Їхня культура була поєднанням сільського господарства, ремесел, релігії, науки та соціальних традицій.

Також ми розповідали про незвичайну знахідку у Мексиці. Під час дослідження древнього поховання археологи виявили давньоримський артефакт.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: IFLScience, Science Advances.