Знахідкам 4 500 років: німецькі археологи розкопали древнє кладовище (фото)

Розкопки виявили велике і добре збережене поховання, яке дає рідкісну можливість зрозуміти, як громади організовували поховальні місця, дотримувалися спільних традицій і виражали соціальну ідентичність через похоронні звичаї. Масштаб і стан пам'ятки роблять її однією з найважливіших археологічних знахідок у регіоні за останні десятиліття, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Розкопки проводилися перед початком видобутку гравію в місцевому кар’єрі під керівництвом Маттіаса Конрада за координації державного археолога Регіни Смольнік. На площі 7,2 гектара команда фахівців виявила десять курганів, пов’язаних з культурою шнурової кераміки, яка існувала приблизно між 2750 і 2200 роками до н. е. Ця культура поширювалася на величезній території від сучасної України до Швейцарії та регіону Рейну.

Нещодавно задокументоване поховання зараз вважається другим за величиною серед подібних на схід від річки Ельби в Саксонії. Смольнік назвала результати "сенсаційними", відзначивши важливість проведення археологічних досліджень до початку промислового розвитку, оскільки такі зусилля запобігають остаточній втраті культурної спадщини.

Одним із найвизначніших аспектів відкриття є збереження самих курганів. Багато подібних пам’яток по всій Європі з часом були зрівняні з землею внаслідок ерозії та сільського господарства, але в цьому випадку кургани залишилися частково видимими над землею, сягаючи висоти до 0,75 метра.

Кожен курган мав діаметр приблизно від шести до семи метрів і був оточений глибоким круговим ровом, а в центрі розташовувалася похоронна яма. Хоча кислі ґрунтові умови в Лаусніцер-Хайде завадили збереженню більшості людських останків, структурне розташування могил надає цінну інформацію про похоронну архітектуру та ритуальну поведінку в період пізнього неоліту.

Похоронні звичаї, виявлені на цьому місці, відповідають відомим традиціям культури шнурової кераміки. Людей зазвичай ховали в зігнутому положенні на боці з підтягнутими ногами. Могили відповідали суворим правилам орієнтації за статтю: чоловіків клали на правий бік з головою, спрямованою на захід, а жінок — на лівий бік з головою, спрямованою на схід.

Ці послідовні закономірності дають важливі підказки щодо систем вірувань, соціальних ролей та культурних норм у цих ранніх спільнотах. Попри свідчення того, що ці групи займалися землеробством та тваринництвом, поселення цього періоду рідко збереглися, що робить такі поховання, як це, основним джерелом інформації про їхній спосіб життя.

Кургани також містили колекцію похоронних дарів, багато з яких були знайдені в непорушеному стані. Археологи виявили керамічні посудини, такі як амфори та кубки, а також знаряддя та зброю, виготовлені з кременю та інших видів каменю.

Кількість кам'яних знарядь, знайдених на місці, була надзвичайно високою, включаючи шість сокир, п'ять тесаків та десять крем'яних наконечників стріл, зосереджених лише у трьох могилах, що перевищує середній показник порівняно з подібними похованнями. Ці предмети свідчать не лише про практичне використання, а й про символічне значення, пов’язане зі статусом у громаді.

В одній могилі вчені виявили близько 20 мідних намистин, які, ймовірно, були частиною намиста. Ця знахідка вважається унікальною для регіону, оскільки лише в кількох інших похованнях культури шнурової кераміки в Саксонії було знайдено мідні прикраси, зазвичай у формі маленьких кілець або спіралей.Ці намистини є одними з найдавніших зразків металевих прикрас, знайдених у цьому районі.

Цікаво, що хімічні властивості міді сприяли збереженню частини нижньої щелепи людини, що робить її єдиним фрагментом кістки, знайденим на цьому місці. Ця рідкісна деталь додає знахідці додаткової наукової цінності, оскільки органічні рештки зазвичай втрачаються в таких ґрунтових умовах.

Археологи зазначають, що остання можливість вивчити кургани цього періоду в Саксонії випала понад 40 років тому, що робить це місце особливо цінним для сучасних досліджень. Воно надає нові дані, які можуть допомогти дослідникам краще зрозуміти доісторичні суспільства, зокрема їхні торгівельні мережі, технологічний розвиток та раннє використання металу.

Це відкриття демонструє, що ретельне планування та співпраця між забудовниками та вченими можуть призвести до важливих історичних відкриттів. Без таких превентивних розкопок такі пам’ятки могли б бути знищені ще до того, як їхнє значення було б визнано.

Раніше Фокус писав про виявлення середньовічного міста Домбровна. Археологи знайшли його під час досліджень на півночі Польщі.

Також ми розповідали про древній вівтар тольтеків, знайдений у Мексиці. Знахідка датується періодом Толлан, між 900 і 1150 роками н. е.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: Arkeonews, Landesamt für Archäologie Sachsen.