Учені просять не демонізувати астероїди "судного дня": дещо хороше вони зробили
Результати нового дослідження стверджують, що катастрофічне падіння метеорита насправді могло створити нове життя так само легко, як і знищити його.
Метеорити "судного дня" мають погану репутацію: десятиліттями ці гігантські камені були зганьблені та демонізовані через відносно невелику кількість метеоритів в історії Землі, що викликали катастрофічні події на планеті. Однак ми вкрай рідко говоримо про гігантські метеорити, які могли створити життя на Землі, пише Фокус.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Тепер два морські дослідники опублікували всебічний огляд наукових досліджень, присвячених трьом найбільшим місцям падіння метеоритів на планеті:
- озеро Лонар в Індії;
- ударна структура Хотон у Канаді;
- сумнозвісний ударний кратер Чиксулуб, що знищив динозаврів, на півострові Юкатан.
Кожна з цих катастрофічних подій генерувала так багато тепла протягом такого тривалого часу, що вони заклали основу для довготривалих гідротермальних екосистем, які, як стверджують вчені, існували століттями. Простими словами, потенційно життєдайний удар великого метеорита можна пояснити інтенсивним нагріванням і значним зміщенням маси. Розплавлена внаслідок такого зіткнення навколишня порода сприяє створенню гарячого, багатого на мінерали середовища, яке створює хімічні умови для нового мікробного життя, оскільки вода надходить до нового кратера.
За словами провідного автора дослідження Шея Чінквемані, навколо неймовірно теплого центру утворюється озеро і тепер у вчених є система гідротермальних джерел, як у глибоководних районах, але створена теплом від удару.
Океанограф Річард Лутц зазначає, що десятиліттями вчені говорили про можливість того, що життя могло зародитися в глибоководних гідротермальних джерелах. У 2025 році Чінквемані був студентом Лутца в Ратгерському університеті, і у своїй роботі він доводив, що мікробне життя на Землі могло виникнути поблизу стародавніх гідротермальних джерел на Марсі. Пізніше ця робота перетворилася на повноцінну статтю в рецензованому науковому журналі.
За словами команди, з усіх досліджуваних кратерів, ударна структура Хоутон у канадській Арктиці, мабуть, найбільш показова. Кратер діаметрів 23 кілометри утворився внаслідок зіткнення приблизно 31 мільйон років тому і генерував власне тепло протягом кількох тисяч років, перш ніж температура там опустилася нижче 50 градусів за Цельсієм, необхідних для підтримки.
Геологічний літопис Гоутона, за словами вчених, рясніє фрагментами уламків породи, покритими осадовими породами, відомими як брекчія, а також жилами, утвореними підземними водними шляхами, та іншими ознаками гідротермального мінерального відкладення, включно з целеститом, баритом і флюоритом. Це є переконливим доказом того, що відповідний метеор може створити довгострокову систему гідротермальних джерел навіть в умовах холодної, ворожої місцевості.
Простими словами, будь-яке гіпотетичне масштабне зіткнення з астероїдом на ранніх етапах історії Землі, ймовірно, могло сприяти утворенню гідротермальних джерел ближче до екватора.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що потужний удар із космосу створив у Китаї величезний кратер.
Раніше Фокус писав про те, що знайдено найбільший сучасний ударний кратер діаметром 900 м.
Під час написання використовували матеріали Gizmodo.