Загробне життя кита розкриває таємницю глибоководної біології Південного океану: що виявили вчені
Дослідники виявили тушу кита на дні антарктичного океану — це допомогло розкрити таємниці глибоководної біології.
У 2010 році морські біологи зірвали джекпот, досліджуючи крижані глибини океану навколо Антарктиди. Вчені натрапили на гігантський скелет кита, який був повністю очищений від туш безліччю глибоководних організмів протягом багатьох років. Ця випадкова знахідка дала змогу не просто ідентифікувати нові види, але також надала безпрецедентну можливість зазирнути в те, як глибоководні екосистеми примудряються процвітати попри всі труднощі, пише Фокус.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Глибоководний світ навколо Антарктиди являє собою пустельний простір, де температура коливається близько нуля. Фотосинтезуючі рослини є основою більшості харчових ланцюгів, але за відсутності світла організмам доводиться шукати інші джерела живлення. Один зі способів — морський сніг, потік органічних уламків, що падають із верхніх шарів океану в глибини. Інший спосіб — останки китів, що опустилися на морське дно, які можуть служити рясним бенкетом, що часто триває багато місяців, якщо не років і навіть десятиліть.
Однак знайти і вивчити останки китів у глибинах океану зовсім непросто. Деякі з виявлених були знайдені в помірних або тропічних водах, але до експедиції з Великої Британії на борту науково-дослідного судна "Джеймс Кук" у січні 2010 року в Антарктиді не було знайдено жодного.
За словами професора океанології та наукової комунікації в Університеті Саутгемптона Джона Коплі, наразі єдиний спосіб знайти рештки китів на морському дні — це проплисти прямо над ними на підводному апараті. У новому дослідженні вчені закінчували занурення дистанційно керованого підводного апарату, коли помітили низку світлих блоків, які виявилися хребцями кита на морському дні.
Скелет завдовжки 10,7 метра було виявлено в підводному кратері недалеко від Південних Сандвічевих островів на глибині 1444 метрів. Пізніше вчені провели аналіз ДНК і встановили, що це антарктичний малий смугастик (Balaenoptera bonaerensis), найчисленніший кит-смугастик у світовому океані.
За словами дослідників, до моменту виявлення тіло перебувало в просунутій стадії розкладання, від нього майже не залишилося м'яса або жиру. На цій заключній стадії бактерії розщеплюють ліпіди, що зберігаються в кістках кита, вивільняючи хімічну енергію, яка, зі свого боку, підтримує життя безлічі морських організмів.
Результати показали, що завдяки хемосинтетичному процесу кістки все ще були сповнені організмів-падальників. Серед тих, хто поїдав рештки, було щонайменше дев'ять нових для науки видів, включно з новим видом ракоподібних-ізоподів, що нагадують підводних мокриць, і раніше неописаним видом Lepetodrilus, різновидом морського равлика. Дослідникам також вдалося ідентифікувати дивовижного зомбі-хробака, що поїдає кістки, відомого як Osedax.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що сірий кит десятиліттями підтримує екосистему на дні океану.
Раніше Фокус писав про те, що тушу корови скинули в море і ненавмисно закликали "сплячих монстрів": про них мало що відомо.
Під час написання використано матеріали Deep-Sea Research II: Topical Studies in Oceanography, IFLScience.