Загадкові зелені камені: що древні люди робили з ними 4000 років тому (фото)
У віддаленій гірській печері на північному сході Іспанії археологи виявили чіткі ознаки того, що доісторичні спільноти упродовж тисячоліть неодноразово поверталися до цього високогірного місця. Ці свідчення вказують на організовану діяльність, а не на випадкове перебування, що дозволяє припустити: люди використовували це місце з конкретною метою.
Археологи виявили печеру на висоті близько 2 235 метрів над рівнем моря в провінції Жирона, поблизу кордону з Францією. Усередині дослідники знайшли шари, наповнені фрагментами зеленого мінералу, вугіллям, кістками тварин, уламками кераміки, сліди вогнищ та навіть людські останки, пише Фокус.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Ці знахідки показали, що печера використовувалася безперервно упродовж понад 4000 років. Серед найвизначніших відкриттів — майже 200 шматків зеленої породи, яка в природі не зустрічається в цій печері.
Вчені визначили цю зелену породу як малахіт — мінерал, що використовується у виробництві міді. Оскільки малахіт не є природним для печери, його, ймовірно, принесли туди навмисно. Наявність вугілля та вогнищ свідчить про те, що люди обробляли мінерал на місці.
Співавторка дослідження Джулія Монтес-Ланда пояснила: "Багато з цих фрагментів зазнали термічної обробки, тоді як інші матеріали в печері — ні, що чітко вказує на те, що вогонь відігравав важливу роль у їхній обробці і що за цим стояло навмисне намір. Іншими словами, вони не згоріли випадково".
Період використання печери сягає 5000–4300 років до н. е., причому найінтенсивніша діяльність відбувалася між 3600 і 2400 роками до н. е., у мідній добі.
Цей період ознаменував перелом у доісторичній Європі, коли люди почали видобувати та використовувати мідь для виготовлення інструментів, прикрас та посуду. Сам процес був відносно простим: малахіт нагрівали для отримання оксиду міді, який потім відновлювали за допомогою деревного вугілля, отримуючи чисту мідь.
Археологи також виявили особисті речі, що дають уявлення про повсякденне життя та можливі ритуали. Вчені знайшли дві підвіски, одну виготовлену з мушлі, а іншу — з перфорованого зуба бурого ведмедя. Людські останки, зокрема молочний зуб та кістка пальця, свідчать про те, що печера, ймовірно, також слугувала місцем поховання. Ці елементи вказують на те, що це місце мало як практичне, так і символічне значення.
Карлос Торнеро, головний автор дослідження, зазначив: "Вперше в Піренеях задокументовано високогірні доісторичні поселення значної інтенсивності, що характеризуються повторюваними діями та безпосереднім видобутком мінеральних ресурсів у печері".
Вчений наголосив, що це місце свідчить про те, що Піренеї були не ізольованим регіоном, а частиною регулярних переміщень та використання ресурсів. Повторні візити упродовж століть свідчать про те, що знання про печеру та її призначення передавалися з покоління в покоління.
Це відкриття змінює уявлення дослідників про доісторичне життя в гірських регіонах. Цих місць не уникали, а активно використовували для виконання спеціалізованих завдань, таких як раннє виробництво металів. Ця знахідка дає рідкісну можливість зрозуміти, як ранні спільноти організовували працю, управляли ресурсами та зберігали знання упродовж тривалих періодів.
Раніше Фокус писав про секрети сасанідських ремінсиків. Археологи знайшли докази того, що древні люди використовували латунь майже 2000 років том.
Також ми розповідали про фальсифікацію, яка тривала десятиліттями. Рослина, яку внесли до відомого гербарію, виявилася підробкою.
Під час написання цього матеріалу використано джерела: Live Science, Frontiers in Environmental Archaeology.