10 питань про вакцинацію. Що потрібно знати про щеплення від COVID-19 напередодні нової хвилі

Про це Фокус поговорив з Ігорем Кузіним, заступник міністра охорони здоровʼя і головним санітарним лікарем країни, епідеміологом Андрієм Александріним та лікарем-інфекціоністом Юрієм Жигарєвим.

В Україні кампанія щеплень проти COVID-19 почалася 24 лютого. За цей час вакцинувалися більше 3 млн українців, з них більше 1 млн завершили курс повністю. Нині за день роблять близько 100 тис. щеплень. За словами Ігоря Кузіна, темпи будуть рости паралельно постачанню в країну нових доз вакцин.

Питання 1. Скільки вакцини ще привезуть до центрів вакцинації?

У межах пʼятого, останнього, етапу МОЗ пообіцяв направити в центри масової вакцинації всі доступні вакцини, зокрема Comirnaty від Pfizer. Яку кількість препарату завезуть?

Ігор Кузін: Зараз в Україні вакцинують медиків, людей від 60 років, маломобільних громадян, соціальних працівників і педагогів, військовослужбовців і співробітників структур держбезпеки, держслужбовців усіх рівнів, працівників критичної інфраструктури, засуджених та увʼязнених, персонал слідчих ізоляторів і місць позбавлення волі. Якщо ми закриємо потреби у вакцинації представників першого — четвертого етапів, тоді повністю відкриємо пʼятий, для якого буде розподілятися вся наявна на цей момент вакцина в Україні.

Всього у нас законтрактовано понад 39 млн доз вакцини проти COVID-19. У межах глобальної ініціативи Covax повинні отримати близько 8 млн доз Comirnaty/Pfizer-BioNTech, CoronaVac від Sinovac-BioTech і препарати від AstraZeneca і NovaVax.

Питання 2. Чи можна вдруге зробити щеплення іншою вакциною?

Якщо перша доза зроблена препаратом Covishield або CoronaVac, чи можна вдруге зробити щеплення іншою вакциною, наприклад, Comirnaty/Pfizer?

Ігор Кузін: В Україні другу дозу вакцини проти COVID-19 можна отримати препаратом того ж типу, що й перша. Якщо це Comirnaty/Pfizer, то другу дозу також слід робити мРНК-препаратом [крім Pfizer, матричну або інформаційну рибонуклеїнової кислоту містить вакцина Moderna]. Якщо перша доза — CoronaVac або AstraZeneca, то і другу вводимо тим же препаратом. Додам, що Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики вивчила міжнародний досвід і рекомендувала Міністерству охорони здоровʼя наступне. Якщо після першої дози вакцини від AstraZeneca були зафіксовані тяжкі несприятливі реакції, зокрема алергічні, тоді можливе використання другої дози вакцини на базі мРНК-платформи, тобто Pfizer/BioNTech. Але рішення має прийматися виключно лікарем, за власним бажанням таку комбінацію отримати неможливо.

Андрій Александрін: Подібні рекомендації [про комбінації різних вакцин] є з боку FDA і CDC [Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США і Центр по контролю і профілактиці захворювань]. У Всесвітній організації охорони здоровʼя також обговорюється можливість таких рекомендацій, але в Україні подібна практика заборонена. Згідно з нашою документацією, комбінувати різні щеплення категорично не можна. Тобто якщо першу дозу ми отримали Covishield, то повторити можна або Covishield, або його південнокорейським аналогом. З рештою така ж ситуація.

Питання до кінця не вивчене, є лише попередні дослідження. Це правильно, що український уряд не бере на себе зайвих зобовʼязань доти, поки немає чітких рекомендацій з цього приводу з боку ВООЗ. Тут дійсно не треба поспішати з рішеннями і краще почекати.

Питання 3. Чи є сенс комбінувати щеплення?

Частина людей, отримавши дві вакцини одним препаратом, роблять щеплення ще й іншими препаратами. Чи є в цьому сенс?

Ігор Кузін: Доцільності у цьому немає. По-перше, повний курс вакцинації повністю захищає людину. По-друге, введення вакцини з порушенням інструкції може призвести до непередбачених наслідків. Всі дані про проведення вакцинації заносяться в електронну систему. Якщо людина захоче отримати вакцину повторно, вона не зможе цього зробити.

Андрій Александрін: Я знаю такі ситуації, і в моєму близькому оточенні є люди, які вакцинувалися Covishield або CoronaVac, а потім отримали Pfizer. Це повʼязане зокрема з тим, що вакцини китайського або індійського виробництва деякі країни Євросоюзу не визнають, тому вʼїзд на їх територію з такими щепленнями проблематичний. Щоб уникнути подібних ситуацій люди йдуть на всілякі хитрощі.

Питання 4. Чи будуть з українськими щепленнями пускати в Європу?

Частина європейських країн не приймають туристів, вакцинованих Covishield або CoronaVac. Які шанси, що найближчим часом ЄС дозволить вʼїзд з цими вакцинами?

Ігор Кузін: Всі вакцини, які використовуються в Україні проти COVID-19, схвалені ВООЗ. Зараз українці, які отримали дві дози і повністю імунізовані, можуть отримати у сімейного лікаря Міжнародне свідоцтво про вакцинацію, що відповідає всім медико-санітарним нормам. Однак кожна держава, включно з країнами Шенгенської зони, самостійно визначає правила перетинання своїх кордонів, а також перелік необхідних документів і вакцин, яким воно довіряє. МЗС України спільно з Міністерством охорони здоровʼя та Мінцифри проводять переговори з країнами про взаємне визнання міжнародних документів про імунізацію від COVID-19.

Якщо люди похилого віку не хочуть робити щеплення, їх треба підкуповувати

Що стосується CoronaVac і AstraZeneca/Covishield, то низка держав вже переглянули свої умови вʼїзду і дозволили перетин кордону людям, щепленим цими препаратами. До того ж CoronaVac знаходиться на розгляді European Medicines Agency [Європейське агентство лікарських засобів], так що чекаємо вирішення цієї організації.

Андрій Александрін: Сьогодні страждає репутація Всесвітньої організації охорони здоровʼя, тому що її офіційних Рекомендацій не дотримуються її ж члени — країни Євросоюзу. Це політичні спекуляції і війни фармацевтичних компаній за ринок збуту вакцин, тут більше політики, ніж професіоналізму. Однак з кожним тижнем все більше країн Євросоюзу і не тільки дозволяють вʼїзд з вакцинами CoronaVac, Covishield або південнокорейським аналогом AstraZeneca. Чув, що міністр охорони здоровʼя [Віктор Ляшко] зустрічався з доктором Клюге [директор Європейського бюро ВООЗ], щоб ті громадяни України, які зробили щеплення рекомендованими ВООЗ вакцинами, могли безперешкодно вʼїжджати на територію ЄС.

Юрій Жигарєв: У цих рішеннях частково є політичний момент. Проте ми розуміємо, що вакцини дійсно різні. Можна порівняти з гонкою: уявіть, що це бігуни змагаються, хтось вирвався вперед, а хтось залишився в аутсайдерах. Зрозуміло, що багата країна, яка може собі це дозволити, намагається дивитися тільки на найкращі вакцини з найбільшою доказовою базою, з авторитетним імʼям виробника. Але це не означає, що інші препарати погані, навіть останній у підсумку може прийти до фінішу першим. Упевнений, що країни ЄС дозволять вʼїзд з цими вакцинами, тому що їм це теж вигідно, адже йдеться про туристів, про бізнес.

Питання 5. Чи можна після щеплення бути носієм COVID-19?

Деякі країни на вʼїзді вимагають тести навіть у щеплених людей. Що сьогодні відомо про те, чи можуть повністю вакциновані передавати COVID-19 іншим?

Ігор Кузін: Формування імунітету від коронавірусної хвороби, отриманого за допомогою вакцинації, вивчається. Як нам відомо і як зазначають виробники в інструкціях до своїх препаратів, вакцина вбереже вас від госпіталізації або смерті, проте ймовірність підхопити вірус залишається. Єдине, ви можете перенести хворобу в легкій формі або безсимптомно.

Юрій Жигарєв: Вважаю, що це дуже виправдана рекомендація, тому що сьогодні немає жодної вакцини, яка була б на 100% ефективною. Ми повинні розуміти, що вакцинація — це стратегія зменшення шкоди. Якщо ви зробили щеплення, у вас менше шансів захворіти або померти від цієї хвороби. Так, вже описані випадки, коли вакциновані люди поширювали цю інфекцію. Тому не треба думати, що обмеження у вигляді масок та іншого підуть, як тільки всі вакцинуються, все одно залишиться певний відсоток людей, які передають інфекцію.

Питання 6. Чи стануть щеплення від COVID-19 щорічними?

Через поширення дельта-штаму у ЗМІ все більше інформації про те, що людям згодом доведеться робити щеплення кожні пів року-рік. Це дійсно так?

Ігор Кузін: Зараз немає спільного бачення, який алгоритм ревакцинації вибирати на наступні періоди. Уряди деяких країн розглядають, рекомендують і приймають рішення про введення бустерної дози. Це коли людина отримала дві дози стандартного щеплення і через пів року-рік вакцинується ще однією додатковою — яка підсилює і дає триваліший імунний захист. Це один зі сценаріїв ревакцинації. Інший сценарій — коли людина пройшла базовий курс (два щеплення) і через рік отримує ще два.

Дослідження з вивчення тривалості цього імунітету тривають. Коли будуть хоча б попередні результати від країн, що використовують бустерні дози, тоді зможемо розробити ту чи іншу стратегію ревакцинації.

Андрій Александрін: Проблема дельта-вірусу у тому, що у нього заразність у кілька разів вища, ніж в Уханьского штаму. Якщо при вихідному штамі один інфікований в середньому заражав двох-двох з половиною інших, то при цьому варіанті один заражає близько пʼяти людей.

Якщо говорити про ревакцинацію, то пройшло занадто мало часу. Думаю, місяця через три ми отримаємо репрезентативніші дослідження, які покажуть, що відбувається з населенням тієї ж Великобританії або Ізраїлю, де величезне охоплення вакцинацією. В Україні, на жаль, не проводяться дослідження з вивчення імунітету. Хоча подібні заяви надходять з боку Віктора Ляшка, Михайла Радуцького [нардеп, голова парламентського Комітету з охорони здоровʼя] або Ігоря Кузіна, у вільному доступі їх немає, а вірити на слово політикам я не буду.

Юрій Жигарєв: Відносно спокійно можуть себе почувати ті люди, які перехворіли і у яких є антитіла. У них справді зберігається напружений імунітет протягом року, і вони не хворіють повторно. Винятки є, але це одиниці. Наскільки такого імунітету вистачить, чи буде він протягом пʼяти років, десяти або всього життя, ми сказати не можемо, але на термін від року до трьох років він точно захищає.

Що стосується вакцинації, то ми ще нічого не знаємо. Для цього треба спостерігати за щепленими людьми, як вони себе почуватимуть. Якщо вони почнуть знову хворіти через рік або раніше, тоді ми зрозуміємо, що імунітет нестійкий і треба робити ревакцинацію. Для більшості інфекцій характерне збереження імунітету протягом пʼяти-семи років, але є винятки. Якщо беремо кір або інші інфекції, то все одно треба робити ревакцинацію, тому що через деякий час поствакцинальний імунітет знижується. Думаю, таке ж буде при коронавірусі.

Питання 7. Чи потрібно вакцинуватися, якщо ти вже хворів COVID-19

Якщо людина перехворіла COVID-19, чи треба їй вакцинуватися?

Юрій Жигарєв: Сьогодні питання стоїть трохи по-іншому: якщо ви перехворіли, то це не є протипоказанням для вакцинації. Якщо у вас є така можливість, то краще зробити щеплення. Інше питання — доступ до препаратів. При ситуації, коли вакцин обмежена кількість, в першу чергу краще щеплювати тих, хто точно не хворів, у кого немає імунітету і антитіл, і тільки після цього всіх інших.

Питання 8. Чи потрібно робити щеплення від коронавірусу кішкам та собакам?

Дослідження показують, що собаки і кішки хворіють COVID-19. Чи реально, що через час прийдемо до вакцинації домашніх тварин? Якщо ні, то яким чином уникнути поширення нових штамів коронавірусу таким шляхом?

Ігор Кузін: Треба мити руки після контакту з тваринами, це надійний спосіб уберегти себе від інфікування. Епідеміологічного значення в поширенні COVID-19 вихованці не грають. Питання вакцинації домашніх тварин від цієї хвороби не розглядається. Єдине обмеження зараз стосується хутрових ферм, оскільки норки дуже важко переносять цю хворобу, і у випадку їх інфікування від людини може спостерігатися висока смертність тварин.

Питання 9. Чи будуть українцям доплачувати за щеплення?

У деяких країнах для того щоб мотивувати людей робити щеплення, використовують різні фінансові або інші бонуси (або систему покарань аж до звільнень). В Україні на державному рівні розглядаються варіанти стимулювання прищеплювальної кампанії таким чином?

Ігор Кузін: Вакцинація в Україні добровільна і безкоштовна. Ми ніяк не будемо карати людей, які з тих чи інших причин зараз не прищеплюються. Що стосується заохочення, то збереження власного життя і здоровʼя, а також здоровʼя людей навколо повинно бути головною мотивацією. Однак разом з урядом ми розглядаємо можливість надати вакцинованим деякі переваги. Один з таких варіантів — в разі, наприклад, сезонного спалаху коронавірусної хвороби дозволити працювати вакцинованому бізнесу, який зможе приймати вакцинованих відвідувачів.

Для зручності організації такого процесу в Україні розробляються цифрові ковідні сертифікати, які зараз проходять стадію бета-тестування. Передбачається, що крім функції перетину кордону вони будуть використовуватися для таких цілей всередині країни. У разі погіршення епідситуації це також дозволить зменшити навантаження на бізнес.

Андрій Александрін: Мотивувати людей і надавати їм певні "плюшки" треба обовʼязково, особливо це стосується груп ризику. Навіть якщо люди похилого віку не хочуть робити щеплення, їх треба прямо підкуповувати, щоб зберегти їм здоровʼя. Нинішній розвиток масової антивакцинальної кампанії на території України — відповідальність державної системи, яка допустила це.

Питання 10. Чи сформується до осені колективний імунітет?

На осінь прогнозують нову хвилю COVID-19. Скільки щеплених громадян до цього моменту у нас буде, чи реально, що в Україні сформується колективний імунітет, і чого взагалі чекати?

Андрій Александрін: Колективний імунітет сформований не буде. Найбільші побоювання у тому, що наша держава не звертає уваги і не бере на себе відповідальність за вакцинацію груп ризику. У нас досі дуже низьке охоплення — всього близько 17% — людей 60+, які можуть постраждати найбільше. Якщо збережуться такі темпи вакцинації, як сьогодні, то у вересні ми будемо чекати відставку міністра охорони здоровʼя [Віктора Ляшка], який обіцяв, що протягом літа 5 млн громадян отримають повний курс вакцинації. Ми знову спостерігаємо політичний популізм, організація імунопрофілактики проходить дуже мляво, зберігається високий рівень недовіри з боку громадян.

Юрій Жигарєв: Колективний імунітет — поняття динамічне, це не якась планка, яку ми досягли — і все. Він розвивається. Що таке колективний, або стадний, імунітет? Це кількість людей, у яких є імунітет, неважливо, перехворіли вони чи вакцинувалися, але вони вже не будуть заражатися і хворіти. З першого дня пандемії їх кількість почала поступово зростати. Скільки таких людей зараз, дуже складно сказати, для цього потрібні масштабні і дорогі дослідження, але, за даними наших лікарів та імунологів, 40-70% населення вже мають імунітет. Згодом цей відсоток стане ще більшим.

З огляду на ці дані, я не чекаю восени катастрофи. Традиційно є три сценарії: песимістичний (деякі вже говорять про те, що нас знову чекає жах), оптимістичний (при якому серйозного зростання захворювання не передбачається), і реалістичніший, якого я і дотримуюся. Осіння хвиля, швидше за все, буде. Розпочнеться вона у другій половині вересня, коли запрацюють школи, і це дасть поштовх, але катастрофічної ситуації не очікую. Вже достатньо людей, у яких є імунітет, так що великої кількості "палива" вірус для себе не знайде.