Розділи
Матеріали

Горим без отопления. Кто отвечает за электросети, пострадавшие из-за повышенной нагрузки

Уляна Купновицька
Фото: УНІАН | Поки не почався опалювальний сезон, українці гріються за допомогою електроприладів

Уже зараз українці використовують для обігріву електроприлади — з ризиком для життя та майна. А що буде взимку, яка обіцяє стати проблемною?

Поки не почався опалювальний сезон, українці гріються за допомогою електроприладів. Інколи підвищення навантаження не витримує проводка: почастішали випадки загоряння щитових. Хто несе за це відповідальність і кому платити за ремонт, з'ясував Фокус.

Коли ж увімкнуть опалення в будинках?

Опалювальний сезон у житлових будинках розпочнеться, коли середньодобова температура повітря складе не більше 8 градусів і протримається на цій позначці три дні. За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, киянам чекати залишилося недовго — опалення ввімкнуть 23 жовтня. Але поки що співгромадянам доводиться грітися за допомогою кондиціонерів або електрообігрівачів, що призводить до перенавантаження електромереж.

Поки опалення не ввімкнули. "Гріємося від вогню в щитовій"

"Повідомлення про пожежу в щитових протягом останнього тижня отримуємо все частіше. На фото обгорілі рубильники в щитовій будинку за адресою в Києві — вул. Салютна 42/46. Пожежа тут сталася вранці 18 жовтня, — повідомив на своїй сторінці у Facebook журналіст Володимир Гуцул. — Причина така ж, як і в інших будинках, — "убита" щитова, яка ніколи не бачила капітального ремонту, і жителі, які гріються опалювальними електроприладами в очікуванні, коли ж "Київтеплоенерго" вирішить, що на вулиці стало досить холодно для старту опалювального сезону".

Обгорілі рубильники в щитовій
Фото: Володимир Гуцул/Facebook

За словами Володимира Гуцула, у цьому будинку минулого року зробили ремонт під'їзду: за 100 тис. грн поклали плитку на трьох сходах і пофарбували стіни. Коли ж мешканці почали обурюватися таким відвертим "розбазарюванням" коштів, обладнали пандус.

"Навіщо в будинку, де вже багато років є проблеми з інженерними мережами, витрачати 100 тис. грн на фарбування під'їзду? Це питання до комунальної керівної компанії, яка сама вирішує, на що витрачати гроші", — пише Гуцул і додає, що в цій ситуації немає простої відповіді на питання "хто винен", як немає і вирішення проблеми.

"Схоже, у старому житловому фонді має відбутися щось дуже масштабне і катастрофічне, щоб на цю проблему звернули увагу як співвласники багатоквартирних будинків, так і чиновники й політики".

Емоції мешканців, які залишилися без електрики

Подібна аварія електромережі сталася і в будинку на вул. Новопирогівська 33. Через перевантаження мережі згорів силовий кабель усього стояка. Поки не відбудеться ремонт, мешканці залишаються без електрики.

Тут ініціативна група збирається вирішувати проблему з перенавантаження на мережу самостійно
Фото: Игорь Чаленко/Facebook

Хоча такі ситуації напередодні опалювального сезону не рідкість, в ДСНС Києва повідомили Фокусу, що на сьогодні не фіксували збільшення випадків загорянь або замикань у багатоквартирних будинках у зв'язку з перевантаженням електромереж. При цьому на початку жовтня ДСНС повідомила, що з початку року в Україні в житловому секторі сталося понад 20 тис. пожеж, загинули 1 163 людини. Найпоширеніша причина пожеж — необережне використання електрообігрівачів та опалювальних печей.

Згоріла проводка і щитова? Винні самі!

За словами Олега Попенка, голови Спілки споживачів комунальних послуг, найчастіше загоряння проводки та щитових стаються в старих багатоквартирних будинках, де мережі не розраховані на сучасне енергоспоживання. Але останнім часом такі випадки відбуваються й у відносно нових будинках. Якщо таке трапляється, ремонтні витрати лягають на плечі мешканців.

"Фактично вся зона відповідальності за проводку лежить на співвласниках багатоквартирного будинку, і її відновлення, прокладання нової проводки — турбота власників квартир. Орієнтовна вартість повної заміни проводки в одному під'їзді становить від 500 до 800 тис. грн", — говорить Фокусу Олег Попенко.

Із 2015 року після внесення низки змін до закону "Про житлово-комунальні господарства" за технічне обслуговування будинків почали відповідати самі мешканці: або шляхом створення ОСББ, або укладаючи колективний договір із керівною компанією.

У разі якщо створено ОСББ, сплачуються внески на обслуговування внутрішньобудинкових комунікацій. У разі укладання договору з керівною компанією — ця графа витрат може входити в тариф. Але в разі серйозної аварії мережі або загорянні щитової за ремонт платити доведеться додатково.

"Обслуговування мереж здійснюється за рахунок послуги на управління багатоквартирним будинком. Однак, якщо йдеться не про поточний ремонт (наприклад, заміна мереж) або він виходить за межі кошторису, керівна компанія може "попросити" мешканців додатково покрити такі витрати. Якщо ж сталося серйозне загоряння, співвласники будинку самі вирішують, у якому співвідношенні збирають гроші на ремонт. У законі є поняття солідарної відповідальності, і всі мешканці можуть скидатися на ремонт. Але, як показує практика, зазвичай фінансова відповідальність лягає лише на тих, кому потрібніше, хто безпосередньо постраждав від того, що сталося", — говорить Фокусу адвокатка Віта Струкова та додає, що мешканці повинні самі відслідковувати своєчасність виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових мереж і запитувати інформацію про стан будинку в керівної компанії або в голови ОСББ.

Якщо неналежне обслуговування мереж керівною компанією ще можна якось довести, то провину сусіда, через якого могла статися перевантаження електромережі, довести неможливо.

"Існує адміністративне покарання за порушення правил користування електрообладнанням, але штраф настільки малий і власне процедура залучення до відповідальності настільки складна, что відповідальності як такої фактично не існує, крім випадків, коли йдеться про здоров'я людей, там уже інша відповідальність — каже Струкова. — У будь-якому випадку потерпілому доведеться через суд доводити провину: або керівної компанії, або сусіда".

За словами адвокатки, ситуація, яка склалася у сфері ЖКГ, — пастка, яка була влаштована законодавцями. Після зміни закону органи місцевого самоврядування вибули з ланцюжка відповідальних за ЖКГ, уся відповідальність лягла на мешканців. Але якщо йдеться про колективного власника будинку, то його як такого фактично немає.

"Не може один громадянин залучити іншого до відповідальності. Законодавча спроба зробити громадян відповідальними власниками закінчилася повним провалом. Ця методологічна помилка сприятиме глобальному погіршенню житлового фонду по всій країні", — впевнена Віта Струкова.