В Парижі заборонили прокат електросамокатів: спитали у експертів, що з ними буде в Україні

У неділю, 2 квітня, мешканці Парижа проголосували за заборону прокату електросамокатів у місті. Таке рішення підтримало 90% тих, хто прийшов на дільниці. Французи обурені кількістю ДТП за участю легкого електротранспорту та тим, що користувачі операторів ринку пересуваються тротуарами.

Натомість в Україні президент Володимир Зеленський підписав закон, що класифікує електричні самокати та моноколеса як транспортні засоби, що повинно дати поштовх для більш безпечного та упорядкованого руху.

Фокус запитав у транспортного експерта, директора консалтингового агентства "Про мобільність" Дмитра Беспалова та координатора безпеки дорожнього руху Асоціації велосипедистів Києва Богдана Лепявка, що змінює новий закон для користувачів електросамокатів і чи може українська столиця підхопити ініціативу Парижа та заборонити прокат легкого електротранспорту.

Закон є, ПДР немає

Експерти пояснюють, що суть підписаного президентом закону в тому, що він взагалі вводить поняття такого виду транспорту в українське законодавство.

"До цього якщо відбувалась якась дорожньо-транспортна пригода за участю електросамоката, то поліціянти, а потім судді та прокурори навіть не знали, як його класифікувати. З юридичної точки зору це був повністю невідомий пристрій. Один з адвокатів намагався прирівняти його до крісла колісного", — коментує Дмитро Беспалов.

Новий закон ділить такі транспортні засоби на дві категорії:

• легкий персональний електричний транспортний засіб — транспорт з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який оснащений електромотором потужністю до 1000 Вт і може розвивати швидкість до 25 км/год;
• низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб — транспорт з одним або декількома електромоторами, максимальна швидкість якого не перевищує 50 км/год, а споряджена маса не перевищує 600 кг.

Наступний крок: прирівняти легкий персональний електротранспорт до велосипедів, а низькошвидкісний — умовно до мопедів, пояснює Богдан Лепявко. Це дозволить визначити, де саме будуть їздити електросамокати та моноколеса: менш потужні пересуватимуться велодоріжками, більш потужні — автодорогами (зараз закон це не прописує). Але подібні правила можуть бути зафіксовані лише через внесення змін до Правил дорожнього руху України.

"До вторгнення ПДР оновлювались регулярно, але зараз, під час повномасштабної війни, важко сказати, як і коли це відбудеться", — уточнює Лепявко.

Парижани проти електросамокатів: що сталось?

Мерія французької столиці провела референдум щодо заборони оренди електросамокатів в місті. На дільниці для голосування прийшло всього 8% від загальної кількості зареєстрованих виборців в Парижі, але переважна більшість тих, хто проголосував, висловились проти прокату персонального електротранспорту. У звʼязку з цим місцева влада вирішила не продовжувати ліцензії трьом операторам сервісу — Lime, Dott і Tier. До цього в столиці Франції було приблизно 15 тис. прокатних електросамокатів.

Рішення провести референдум в першу чергу повʼязано з тим, що 2022 року внаслідок ДТП з електросамокатами у Парижі загинуло троє людей, а ще 459 отримали травми.

І Лепявко, і Беспалов впевнені, що французьку практику можуть запозичити інші європейські міста, і є ризик, що врешті решт вона дійде до Києва.

"Я думаю, що [заборона прокату електросамокатів] цілком може дійти до нас, якщо все впроваджується хаотично. Так, містян обурює, коли вони пересуваються тротуаром, а поруч пролітає самокат. Особливо сильно це лякає літніх людей", — коментує Беспалов.

Лепявко погоджується, що ризик заборони існує при відсутності правил, які б регулювали пересування і користування таким транспортом в місті.

"Коли кількість цих пристроїв зростає, але немає ніяких правил, коли ніхто не знає, де можна їздити, немає особливих обмежень, то це призводить до зростання кількості аварій з електросамокатами", — впевнений він.

За його словами, Париж — це приклад того, що важливо не пускати це питання на самотік, а треба повноцінно його врегулювати вже зараз.

"Якщо такий транспорт не буде безпечним, то в якийсь момент законодавці можуть вирішити, що його легше заборонити, ніж придумати, як все владнати", — додає експерт.

Беспалов своєю чергою впевнений, що така заборона не може діяти довго, бо ринок електротранспорту постійно розвивається, нових пристроїв — і відповідно користувачів — стає все більше, і цей процес вже не спинити.

Чому забороняти прокат електросамокатів в місті — це погана ідея?

Кілька років ринку прокатних електросамокатів в Києві показали, що це вдале рішення для столиці України. В місті, де так і не змогли зробити продуману і зручну систему громадського транспорту, легким електротранспортом почали активно користуватись як молоді, так і більш дорослі люди. Містяни обирають самокати, щоб доїхати на зустріч в центрі, використовують їх в спальних районах або для доїзду до метро.

"Електросамокати вважаються оптимальним транспортом на відстань до 5 км. Це значно дешевше, ніж таксі, його не потрібно чекати, як автобуси чи тролейбуси, він не стоїть в заторах, тобто легкий електротранспорт може бути гарним доповненням до системи громадського транспорту в місті", — наголошує Лепявко.

Проблема з надмірною швидкістю користувачів електросамокатів в Києві також почала вирішуватись. Оператори програмно встановлюють обмеження для пішохідних зон — замість 20-25 км самокат їде 10 км на окремих ділянках.

При цьому такої можливості обмежити швидкість саме для власників електротранспорту немає. Тому для влади міста ефективніше домовлятись з сервісами прокату, ніж забороняти їх.

Нагадаємо, літом 2021 року Фокус писав про проблеми класифікації електросамокатів при ДТП. Це питання стало особливо актуальним під час пандемії, коли кількість легкого електротранспорту стрімко зросла.