У Хотинській фортеці на Буковині обвалилася стіна (фото, відео)

Водночас внаслідок інциденту обійшлося без постраждалих. Стіна обвалилася вчора, 17 квітня. Про це повідомив сам міський голова Хотина Андрій Дранчук у Telegram.

Наразі доступ туристичних груп до аварійного місця обмежено. Працівники Хотинської фортеці фіксують наслідки обвалу стіни та готують необхідні документи.

"Максимально долучаємось до пошуку фінансування реставраційних робіт", — зазначив Дранчук.

Водночас у мережі публікують відео, на якому нібито зафіксовано момент обвалу. Однак підтвердження, що відео справжнє, а не згенероване штучним інтелектом, наразі немає.

Хотинська фортеця — що відомо

Хотинська фортеція була збудована русо-влахами за господарювання Мушатів у Молдавському князівстві на межі 13-14 століть на місці руського городища. Вона була важливим оборонним і торговельним пунктом Молдавії в часи господаря Олександра Доброго, який правив з 1400 по 1432 роки.

У жовтні 1621 року саме тут пройшла Хотинська битва, коли козацько-литовсько-польські війська під проводом Петра Сагайдачного (40 тисяч людей) та Яна Кароля Ходкевича (60 тисяче людей) виграли під битву з турецько-татарськими військами (220 тисяч людей). 8 жовтня 1621 султан Осман II підписав загалом незручний для Османської імперії Хотинський мирний договір. Згідно з договором, однак, турецько-польський кордон знову мав проходити Дністром, а Польща повертала Хотин туркам.

У 1650 році Хотин зі своїми військами займав Богдан Хмельницький.

А в 1673 році відбулася ще одна Хотинська битва — тоді польсько-молдовсько-українські війська на чолі з великим коронним гетьманом Яном Собеським перемогли турків і зайняли фортецю. Внаслідок цієї перемоги Ян Собеський здобув прізвисько "Хотинський лев", а наступного року його було обрано новим королем Речі Посполитої. У серпні 1674 року турецькі сили повернули собі Хотин, але в 1684 році польська армія знову заняла місто.

У 2007 році Хотинську фортецю було включено до списку "Семи чудес України" як одну з історико-культурних пам'яток України. Інші пам'ятки, представлені в списку, — Києво-Печерська Лавра, парк "Софіївка", Кам'янець-Подільська фортеця, Софія Київська, Херсонес Таврійський та острів Хортиця.

Легенда про стіну Хотинської фортеці

Стіна Хотинської фортеці має незвичайну пляму. Аби пояснити її, було вигадано чимало версій, найпопулярніша з яких розповідає легенду про замуровану доньку коменданта:

"Колись у фортеці жив воєвода з молодою красунею-дружиною. У них народилася донечка. Батьки не могли натішитись дівчинкою — такою милою і прекрасною вона була. Але коли донечці виповнилося 6 років, померла її мати. Воєвода дуже сумував за дружиною, став після її смерті замкнутим, злим і жорстоким. Минув час, доньці воєводи виповнилося 16 років і вона закохалася в юнака з бідної сім'ї. Батько заборонив дівчині бачитися з бідняком, але вона не перестала кохати хлопця. Тоді розлючений воєвода наказав своїм слугам замурувати неслухняну доньку живцем у стіні фортеці. Наказ воєводи було виконано, а на тому місці, де замурували дівчину, на стіні з'явилася волога пляма. Кажуть, що то через камінь просочилися сльози нещасної закоханої дівчини".

Водночас у 1980-му році під час реставраційних робіт дійсно було виявлено нішу, в якій знайшли невелику дерев’яну домовину з людськими рештками. Як виявилось небіжчицею була маленька дівчинка віком до 5 років. З написів на плащаниці вчені дізналися що покійною була Єлизавета Лозинська, донька стольника Василя, яка померла 1 липня 1611 року.

Дівчинка була онучкою коменданта Георгія Лозинського або ж Ізлозяну. Разом із дружиною Христею вони володіли селом Лозяни у волості Дорохой.

"Дівчинка займала високе соціальне становище, а згідно середньовічних традицій поховання в межах сакральних споруд — церков, костелів та монастирів, було доволі розповсюдженою практикою. Шляхта вважала, що заповідаючи релігійним установам кошти, нерухоме та рухоме майно, а також обумовлюючи своє поховання у цих храмах, гарантує собі достойне потойбічне життя", — пояснювали таке поховання у Хотинській фортеці.

Раніше Фокус розповідав, що на сході Польщі дослідники виявили раніше невідому фортифікаційну споруду в Холмському повіті. Хоча незначні сліди споруди вже давно були помітні на місцевості, вони ніколи не були офіційно підтверджені в археологічних записах.

А в Івано-Франківську дослідники вивчають підземні приміщення під собором Покрови Пресвятої Богородиці (Вірменської церкви). Вчені вважають, що крипти XVIII століття можуть бути пов'язані із підземеллями Станіславської фортеці.