От аннексии Крыма до службы в ВСУ. История женщины-водолаза в украинской армии (фото)
Старший лейтенант Марина Станкевич народилася в Криму і після його окупації пішла до військкомату, бо зрозуміла, що більше не бачить себе в цивільному житті.
Командир водолазного взводу і викладач водолазної школи Військово-морських сил України старший лейтенант Марина Станкевич в інтерв'ю для АрміяInform розповіла про свій життєвий шлях і становлення як військовослужбовця.
Марина Станкевич народилася в сім'ї військових в смт Новоозерне в Криму. Майже все її дитинство пройшло в Севастополі, де проходили службу батьки. Але стопами батьків майбутня військова спочатку і не думала йти. За освітою вона — інженер-системотехнік. Але все змінилося у 2014 році.
"Моя сім'я збиралася їхати з анексованого Криму. Мама повинна була їхати першою разом з більшою частиною наших військових моряків, які також не зрадили собі та присязі. Я тоді вчилася на 4 курсі. В університеті почали ходити чутки, що ми отримаємо російські дипломи. Таке стан речей мене абсолютно не влаштовував, тому правдами і неправдами знайшла можливість забрати документи, щоб їхати слідом за мамою", — розповідає старший лейтенант.
Початок військової кар'єри Марини Станкевич
Саме після анексії Криму тодішня студентка зрозуміла, що в цивільному житті вона більше себе не бачить. Станкевич вирішила піти у військкомат, де її направили в житомирський навчальний центр. У 2016 році був підписаний перший контракт із ЗСУ. Першою посадою Марини стала робота оператором радіоелектронної розвідки. Після 2-3 місяців навчання, вона вирушила на ротацію на Донбас, де пробула 4 місяці замість належних 1,5.
За півтора року в армії військова зрозуміла, що їй буде складно реалізувати свої амбіції. На той момент у військах було мало посад для жінок. Однак завдяки підтримці командира Марина Станкевич отримала своє перше звання молодшого лейтенанта.
Влітку 2018 перевелася в об'їдений інформаційно-телекомунікаційний вузол ВМС України, де вдалося попрацювати в різних місцях: в полях, на кораблях і у відрядженнях. Так пройшло 2 роки. Влітку 2020 роки Марина Станкевич стала командиром водолазного взводу і викладачем водолазної школи після низки тестів і комісій.
"Пам'ятаю своє перше занурення. Мені було 13 років. Батько тоді доклав чимало зусиль, щоб якось влаштувати спорядження на мої 35 кг ваги, щоб я спробувала, як це — дихати під водою", — згадує водолаз.
Примітно, що її батько стояв при заснуваннi 801-го загону боротьби з підводними диверсійними силами й засобами.
"Свій перший водолазний курс проходила з військовими 801-го центру боротьби з підводно-диверсійними силами й засобами та протимінної боротьби ВМС ЗС України та 73-го морського центру СпП імені кошового отамана Антіна Головатого. Радію, що отримала можливість пройти це разом з ними. Вони неймовірно круті", — розповідає Марина Станкевич.
Їй довелося пройти складний вступний тест для підтвердження своїх навичок в екстремальних умовах.
"Особливо запам'ятала так званий buddy breathing — відпрацювання спільного дихання з напарником з використанням тільки одного апарата. Конструкція цього ребрізера передбачає розташування дихального мішка безпосередньо на грудях водолаза. Тому коли віддаєш свій регулятор напарнику, і він включається у твій апарат, починаєш фізично відчувати дихання іншої людини. Ці відчуття важко описати словами, коли опиняєшся в суцільній тиші, час немов завмирає, чуєш тільки, як кров пульсує у тебе в голові. Єдина думка, яка залишається, — твій напарник повинен дихати, і тільки це зараз важливе", — згадує Станкевич про навчання разом з 801 загоном.
З якими проблемами стикається жінка-водолаз в армії
Незважаючи на те, що офіцер Марина Станкевич знайшла себе і займається справою, яка їй подобається, вона стикається з низкою проблем. Наприклад, їй досить складно підібрати гідрокостюм. Він повинен щільно прилягати до всього тіла, бути "другою шкірою", а спорядження повинне не заважати роботі під водою. З цим в армії поки що є проблеми.
Певний дискомфорт викликає і займана посада. Викладання вимагає не тільки виконання практичних завдань, а й заповнення багатьох бюрократичних документів.
Нагадаємо, жінка-військовослужбовець вперше пройшла відбір у ССО України.
Раніше Міністерство з питань ветеранів очолила генерал-майор СБУ Юлія Лапутіна. Лапутіна — учасниця АТО. У вересні — грудні 2014 року була командиром оперативної групи СБУ в АТО і виконувала завдання по затриманню бойовиків.