"Захоплені" райони на карті України використовуються як інструмент пропаганди РФ
Путін намагається "на карті" довести Заходу, що йому підконтрольна велика територія України. Насправді ж росіяни не контролюють ці "червоні" зони зі стрілками.
У міру того, як російські війська намагаються просунутися в глиб території України, з'являється безліч карт так званих захоплених територій. Така інфографіка виглядає переконливо і вселяє довіру. Про це повідомляє Foreign Policy.
Карта завжди була проекцією влади, а при найближчому розгляді часто виявлялася не більш ніж наратив, окрема версія подій, яка показує приватну точку зору. Це, швидше, неточний переказ, ніж відображення реального становища, тому читати ці карти треба уважно. Декартівське de omnibus dubito тут як ніколи доречне.
У кремлівській пропаганді картам сьогодення та минулого відводиться помітна роль, російські держканали ділять українську територію на складові елементи.
Новинні агентства й аналітики складають інфографіки воєнних дій в Україні. Малюються вони, зазвичай, за одним шаблоном. Зони наступу російських військ зображують червоним та іноді доповнюють стрілками, які вказують напрям руху військ. Ці райони маркуються як "зайняті", "захоплені", "окуповані", що, на перший погляд, виглядає як безперечне підтвердження: ЗС РФ беруть під свій контроль дедалі більше територій. Але якщо судити за повідомленнями з полів військових дій, загальна картина виглядає дещо інакше.
Червоні зони на картах вводять в оману, але про будь-яку окупацію, або адміністративне управління, говорити поки що передчасно. Наразі це просто неможливо, оскільки росіяни не контролюють більшу частину зазначених територій. Навіть факт окупації Херсона є сумнівним.
Колони російських військ рухаються українськими дорогами, вступають у бої або оточують великі населені пункти, але не встановлюють зони контролю. І провести чіткі лінії підконтрольних територій неможливо. Поки що це — лише умовні та дуже розмиті зони.
Маріонеточний уряд у Харкові
У мотивувальній частині оголошення війни Україні важливе місце відводилося історії. До речі, на переговорах з Україною російську делегацію представляє відомий радник з історичної частини Володимир Мединський, чия докторська дисертація, на думку істориків, не претендує навіть на статус поганої наукової роботи: до науки вона не має зовсім ніякого стосунку, за винятком зовнішньої подібності.
Карти завжди були найважливішим елементом окупації, наприклад, своя карта додавалася до Німецько-радянського договору про дружбу та кордон від 28 вересня 1939 року.
Для вирішення певних завдань, наприклад, встановлення маріонеткового уряду, Путіну важливо донести посил про те, що йому підконтрольні великі ділянки української території. Військове командування РФ намагається показати, що їхні сили присутні у великих українських містах, навіть якщо практично це короткочасні вилазки на околиці.
Кремлю потрібен не лише Київ, а й Харків, який був столицею УРСР до 1934 року і може стати плацдармом для появи підконтрольного Росії уряду. І хоча контроль за цими територіями — питання суперечливе, все ж таки позначити територію на карті вигідно.
Таку стратегію винайшов не Путін. У липні 1944-го в Любліні, який був неподалік нещодавно накресленого радянського кордону, оголосили про створення польського комуністичного уряду. Напередодні цієї події інформагентство ТАРС надрукувало карту, яка показувала, які області в СРСР вважають "польськими" на основі лінії Керзона. А міжнародна преса старанно передрукувала цю карту.
Путін знає, що громадськість, зокрема й західну, важливо переконати, що РФ підконтрольні великі ділянки української території. В умовах нестачі інформації карти із "захопленими" територіями широко тиражуються — і не лише російською пресою, яка, мабуть, надмірно переоцінює успіхи своєї армії.
Крим на Картах Apple знову український
Світові картографічні послуги, слідуючи загальній тенденції, позицію Росії сприймають байдуже. З 3 березня цього року Крим на картах Apple уже показується як частина України. Насамперед "яблучна" компанія намагалася відмахнутися від кримського питання — дотримувалася нейтралітету та зображала півострів як такий, що не належить жодній з країн. У 2019 році після чергового апдейту жителі Росії вже могли бачити півострів як російський.
Однак тепер Apple скористалася своїм впливом, щоб після багатьох років двозначності передати особисту позицію компанії.
Що стосується карт військових дій в Україні, багато інформаційних ресурсів публікують те, в чому Путін хотів би всіх переконати.
Але деякі видання вже вибирають формулювання коректніше, оскільки становище на фронті швидко змінюється.
Раніше Фокус повідомляв про становище на фронті 8 березня. Російські окупаційні війська продовжують активні бойові дії у Київській, Харківській областях і поблизу Маріуполя, проте темпи просування ЗС РФ в Україні вже порівняно повільні.