Росія шукає варіанти та можливості для відкриття другого, а можливо, і третього фронту.
"Ми не повинні боятися погроз Росії, її може зупинити лише жорстка сила", — в інтерв'ю The Wall Street Journal заявив президент Польщі Анджей Дуда.
Раніше дипломат та колишній посол України в Польщі Андрій Дещиця говорив, що Росія намагається створити привід для нападу на Польщу, і про це знають в уряді.
За два місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну Кремль кілька разів відкрито або не дуже погрожував низці європейських країн, зокрема сусідній Польщі. Не в останню чергу через підтримку Варшави Києва. Польща вислилає російських дипломатів, називає президента РФ Володимира Путіна воєнним злочинцем, надає оборонну допомогу Україні на суму півтора мільярда євро і заявляє, що не підтримає мирної угоди, яка передбачає здачу українських територій.
Крім того, Росія в полоні амбіцій, її мета — не просто захопити Україну, а перерозподілити сфери впливу у світі, зокрема повернути собі контроль над Східною Європою.
Дестабілізація в Європі
Керівник українського Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко каже, що загальна ситуація така: Росія шукає варіанти та можливості для відкриття другого, а можливо, і третього фронту.
"По-перше, існує ймовірність застосування збройного контингенту Росії та невизнаного Придністров'я проти Молдови. По-друге, ймовірність дій на Балканах. Хоча там ситуація більш-менш затихла, але не можна забувати висловлювання посла РФ у Боснії та Герцеговині Ігоря Калабухова, який натякнув, що Росія проти інтеграції цієї країни до НАТО", — каже експерт.
Мусієнко має на увазі інтерв'ю Калабухова телеканалу Face TV. Тоді він сказав: "Звідки ви знаєте, що ми нічого не плануємо проти Хорватії, Угорщини чи Польщі? Ми маємо плани проти НАТО. Ми оцінюємо геостратегічну ситуацію, дивимося, звідки йдуть загрози й реагуємо". За його словами, це "не погроза, а попередження".
"Дозвольте припустити, наприклад, що Боснія та Герцеговина стала членом НАТО, і Брюссель вирішує поставити туди ядерні ракети, спрямовані на Москву. Ми оцінюватимемо стратегічну ситуацію, тому я вважаю, що виходом має бути європейська система, а не НАТО", — тоді заявив Калабухів.
"Також виникла ситуація в Ізраїлі. Ми бачимо, що Росія приймає в себе представників терористичної організації ХАМАС", — наголошує керівник українського Центру військово-правових досліджень.
І четвертий фронт, каже Мусієнко, — країни Балтії та Польща: "Ми бачимо, ризики зростають, адже чуємо агресивні висловлювання російських пропагандистів та політиків РФ у бік Польщі та на адресу польського керівництва", — зазначає він.
Польський варіант
"Ризик нападу Росії невеликий", — впевнено каже польський аналітик, головний редактор польсько-українського порталу Даріуш Матерняк. І називає дві основні причини.
- Перша — Росія вже залучила більшість своїх сил в Україні, зазнає великих втрат, і вона просто не має можливості напасти на Польщу або, наприклад, Литву.
- Друга — Польща посилює захист своїх територій.
"В цей час у Польщі дислокується досить сильний американський контингент — загалом близько 10 тисяч солдатів, оснащених досить потужною системою протиповітряної оборони. Система захищає і канали постачання зброї з Польщі в Україну — здебільшого через аеропорт у Жешуві та польсько-український кордон. Наскільки мені відомо, щодня туди їздять десятки чи сотні транспортних засобів, які перевозять техніку в Україну", — каже Даріуш Матерняк.
В останні роки Польща уклала кілька важливих оборонних контрактів.
"Наприклад, отримали комплекси протиповітряної оборони "Patriot", підписали контракт на постачання 250 нових танків Abrams. На наступний рік Польща заклала не менш як 3% від ВВП на сектор оборони та безпеки. Думають над оновленням авіації. Проводять навчання із залученням усіх родів та типів військ. Навряд чи в таких умовах Росія вирішила б розпочати війну з Польщею, Литвою, Латвією", — звертає увагу Мусієнко.
Єдність НАТО
Не забуватимемо, Польща, як і країни Балтії, — члени НАТО. А відповідно до статті 5 Вашингтонського договору, напад на будь-яку країну НАТО означатиме напад на весь Альянс. Щоправда, Росія, особливо до початку агресії, могла припустити, що НАТО, ймовірно, відмовиться захищати східноєвропейські країни, такі як Польща — мовляв, це буде початок третьої світової війни з Росією. Як результат — Альянс ослабне і може розпастись.
Але Росія помилилася. Альянс ще ніколи не був настільки єдиним, як зараз. І це помітно не лише за публічними висловлюваннями, а й упевненістю громадян. З початку повномасштабного вторгнення відсоток поляків, які вважають, що Росія нападе на Польщу зменшився вдвічі. Якщо на початку березня (в опитуванні на замовлення видання "Dziennik Gazeta Prawna") 43% респондентів говорили, що напад імовірний, то на початку травня лише 28,4% відповіли, що допускають таку можливість.
1 травня на території Польщі розпочалися навчання країн НАТО "Defender Europe 2022" та "Swift Response 2022". У них беруть участь 18 тисяч солдатів із двадцяти країн. Як кажуть у Міноборони Польщі, це багатонаціональне комбіноване навчання, організоване збройними силами США для підвищення готовності, оперативної сумісності між союзниками США та НАТО. На них Польщу представлять літаками F-16, Су-22 та гелікоптерами Мі-24. В оборонному відомстві нагадують: навчання — регулярні та раніше заплановані тренування.
Щобільше, на саміті НАТО в Мадриді наприкінці червня Литва, Латвія, Естонія та Польща хочуть попросити про посилення захисту східного флангу — постійну присутність сил НАТО. "Щоб ми могли протистояти будь-якій загрозі з боку Росії та Білорусі та захищати кожен сантиметр нашої території", — йдеться в нещодавній заяві МЗС Латвії.
Білоруський "внесок"
Тим часом навчання проходять не тільки на території Польщі, а й біля її східних кордонів — Білорусі. 4 травня збройні сили цієї країни раптово розпочали перевірку сил реагування, в якій бере участь більша частина білоруської армії. Заявлена мета навчань — оцінка готовності та здатності особового складу до оперативного реагування на можливе виникнення кризових ситуацій.
Попри слова Мінська, що це внутрішні справи країни, аналітики зазначають зростання військової активності в Білорусі. "Білоруські війська час від часу проводять маневри в Бресті, безпосередньо біля польського кордону. Безперечно, раніше Росія моделювала на своїх військових навчаннях напад на Польщу. Особливо це могло бути на навчаннях Захід-2017 та Захід-2021", — каже Мусієнко.
"Для нас загроза з боку Білорусі не є чимось новим. Ми як мінімум 10-12 років ставимося до Білорусі як частини Російської Федерації й очікуємо звідти можливого нападу. Нині нам байдуже, які навчання та тренування вони там проводять, — каже польський аналітик, головний редактор Польсько-українського порталу Даріуш Матерняк. — Щодо гібридної діяльності — як відомо, така діяльність триває з літа 2021 року, коли Білорусь пересилає через кордон нелегалів, що змушує польську армію займатися охороною кордону. Інциденти з білоруськими службами там звичне явище, і це скоро закінчиться".
Експерти говорять про посилення провокацій у європейських країнах. Але в Росії залишився невеликий арсенал.
"Внутрішня дестабілізація в Польщі, країнах Балтії виключена — влада чітко реагує на такі загрози. Тому провокації можуть бути зовні. Наприклад, порушення повітряного простору країн ЄС, і такі факти вже відомі", — каже політексперт Олександр Мусієнко.