Як поводитися під час радіаційної загрози: алгоритм дій

У четвер, 18 серпня, Міноборони РФ пригрозило зупинити Запорізьку АЕС в Енергодарі. Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відреагувала на повідомлення російської сторони, попередивши, що такий крок наблизить сценарій радіаційної катастрофи в Україні. Держінспекція ядерного реагування України також вважає, що Росія намагається так спровокувати "фукусімський" сценарій" на ЗАЕС. Як пояснюють фахівці, зупинка роботи всіх енергоблоків і втрата джерел електроживлення спровокує пошкодження активної зони реакторної установки та викид радіоактивних речовин у довкілля. Водночас, загарбники продовжують обстрілювати ядерний об'єкт, звинувачуючи в провокаціях українських військовослужбовців.

Ескалація ситуації навколо ЗАЕС змушує громадян України дедалі частіше замислюватися про те, як поводитися під час радіаційної загрози. Фокус зібрав рекомендації фахівців із цієї теми та прописав алгоритм дій.

Радіаційна загроза: що це таке?

Для початку варто розібратися в тому, що таке радіація та радіоактивність. У публікації "Аргументи проти атомної енергетики. Радіація та шкода здоров'ю людини" американській організації Beyond Nuclear дають таке пояснення.

Радіонуклід (також відомий як радіоактивний ізотоп, радіоізотоп або радіоактивний нуклід) — це хімічний елемент із нестабільним ядром. Коли ядро розпадається стабільніші утворення, воно вивільняє енергію у вигляді радіації. Весь цей процес і називається радіоактивністю чи радіоактивним розпадом.

Радіація шкодить здоров'ю людини, оскільки вона може руйнувати ДНК, проникати в клітини, тканини й органи. Вона розриває молекули, відриває електрони від атомів усередині клітин організму та руйнує їхню структуру. Неправильне відновлення цих клітин надалі призводить до захворювань.

Радіація може впливати на людину не лише зовні, а й ізсередини. Це відбувається в тому випадку, коли її джерело виявляється в організмі через їжу, воду чи повітря. Внутрішня радіація небезпечніша для людини, оскільки організм сприймає такі радіонукліди як природні елементи.

Зокрема, в організм людини можуть проникати стронцій-90 і цезій-137, викиди яких відбуваються внаслідок аварій на атомних електростанціях. Потрапляючи в тіло людини, радіоактивний стронцій-90 замінює собою стабільний кальцій в організмі, а цезій-137 — стабільний калій. У результаті радіонукліди відкладаються в кістках і м'язах і опромінюють людину зсередини.

За внутрішнього опромінення найбільше страждають ті органи, де концентрується речовина. Наприклад, радіоактивний йод переважно осідає в щитовидній залозі або лімфосистемі.

Що відбувається після радіаційного опромінення?

Опромінення середньою дозою радіації більш ніж в один грей може призвести до променевої хвороби з низкою симптомів, повідомляло видання BBC після аварії на АЕС "Фукусіма-1" у Японії.

Клінічна картина променевої хвороби має такий вигляд:

• Променева хвороба 1-го (легкого) ступеня за опромінення 100-200 рентгенів (Р). Нудота та блювання починаються за кілька годин. Можливі головні болі, лихоманка та розлад шлунка. Прихований період може тривати 2-3 тижні.
• Променева хвороба 2-го (середнього) ступеня за опромінення у 200-400 Р. Прихований період триває близько 1 тижня. Виявляється у вигляді розладів нервової системи, головного болю, запаморочення. Кількість лейкоцитів (особливо лімфоцитів) зменшується у 2 рази.
• Променева хвороба 3-го (важкого) ступеня за опромінення в 400-600 Р. Прихований період — до кількох годин. Ті ж прояви, що й у другому ступені, лише в тяжчій формі.
• Променева хвороба 4-го (вкрай тяжкого) ступеня за опромінення більше 600 Р. Без лікування людина може померти протягом 2 тижнів.

Як поводитися під час радіаційної загрози, якщо ви вдома

Поради про те, як поводитися під час радіаційної загрози дають різні фахівці. Проте основний алгоритм дій на випадок радіаційної аварії опубліковано на сайті Держслужби України з надзвичайних ситуацій. На сайті Міністерства охорони здоров'я України також надається алгоритм захисту від радіації.

Ми публікуємо об'єднаний список рекомендацій, як поводитися під час радіаційної загрози:

1. Сховатися в житловому будинку.
2. Важливо: стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а стіни з цегли — у 10 разів. Поглиблені схованки можуть ще більше знижувати дозу випромінювання: з дерев'яним покриттям — у 7 разів, із цегляним чи бетонним — у 40-100 разів.
3. Не панікувати, чекати на офіційні повідомлення місцевих органів влади про заходи, яких слід вжити для свого захисту.
4. Постаратися захистити своє житло від радіоактивних речовин із повітря: закрити кватирки, загерметизувати рами та двері. Для цього можна використовувати скотч, змочену водою тканину й т.д.
5. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якнайдалі від стін і даху будівлі. За можливості треба залишатися в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей. Також необхідно вимкнути системи вентиляції (кондиціонери чи обігрівачі).
6. Тримайте вдома свійських тварин, не дозволяйте їм гуляти на вулиці.
7. Зробити запас питної води: набрати воду в закриті ємності, перекрити крани. Ще краще зробити такий запас води в герметично закритих пляшках наперед. Важливо: кип'ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин.
8. Уточнити час і місце евакуації (якщо вона планується, повідомити сусідів про це, особливо людей похилого віку).
9. Підготуватись до можливої евакуації — зібрати документи, гроші, ліки, продукти харчування (для цього підійде консервація або інші продукти в закритих ємностях), запас необхідних речей.
10. Усе зібране треба запакувати в поліетиленові пакети й скласти в приміщенні, найзахищенішому від зовнішнього забруднення.
11. Перед виходом із будинку вимкнути джерела електро-, водо- та газопостачання, одягнути протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи (за відсутністю — максимально закрите взуття з високими халявами).
12. Після евакуації на новому місці перебування важливо провести дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, за можливості почистити одяг), обробити відкриті ділянки шкіри водою або спеціальним розчином, що видається спеціальними службами. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи рушники.

Алгоритм дій на випадок радіаційної аварії передбачає також йодопрофілактику, вона зустрічається практично в усіх списках. Однак це делікатне питання, тому ми розберемося в ньому докладніше.

Алгоритм захисту від радіації: йодопрофілактика

У численних рекомендаціях у ЗМІ про те, як поводитися під час радіаційної загрози, незмінно йдеться про йодопрофілактику. Отже, немає нічого дивного в тому, що після повномасштабного вторгнення РФ і окупації Чорнобильської атомної електростанції українці почали масово купувати в аптеках йод і йодид калію. Однак різні експерти сходяться на думці, що хоч нехтувати такими засобами й не варто, проте вживати їх треба з розумом і виконуючи низку запобіжних заходів.

Йодід калію — це сіль, схожа на кухонну. В аптеках він найчастіше продається у формі пігулок. На сайті МОЗ зазначається, що якщо прийняти його своєчасно та в певному дозуванні, то йодид калію заблокує поглинання радіоактивного йоду щитовидною залозою. Це знизить ризик розвитку раку щитовидки й інших її захворювань.

Важливо: йодид калію не захищає людей від радіації, він захищає лише щитовидну залозу від дії радіоактивного йоду.

Як наголошує пресслужба міністерства, йодид калію слід приймати лише тоді, коли є відповідна рекомендація від органів влади чи ДСНС. У жодному разі не можна приймати пігулки для профілактики без реальної загрози радіації, це може лише нашкодити здоров'ю.

Важливо: йодна профілактика здійснюється одноразово.

Аналогічні поради можна знайти й на сайті Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA) з посиланням на Центр контролю та профілактики захворювань. Американські експерти розповідають, як діє йодид калію.

Справа в тому, що щитовидна залоза не вміє відрізняти стабільний йод від радіоактивного та абсорбує і той, і інший. Коли людина приймає йодид калію, щитовидна залоза поглинає стабільний йод у препараті. Оскільки в йодиді калію дуже багато стабільного йоду, то щитовидна залоза "переповнюється" ним і вже не прийматиме радіоактивний йод. Принаймні в найближчі 24 години.

Тому, кажуть фахівці, за загрозі радіації справді важливо, наскільки швидко людина прийме йодид калію. Чим раніше це станеться, тим більше часу буде в щитовидної залози для заправки правильним — стабільним — йодом.

Йод. Незважаючи на те, що ні на сайті українського МОЗ, ні Центру з контролю та профілактики захворювань США не йдеться про прийом звичайного йоду, популярний в Україні педіатр і телеведучий Євген Комаровський вважає, що його також можна використовувати.

Рекомендації доктора Комаровського щодо прийому йоду за загрозі радіації:

• Люди старше 14 років повинні прийняти 40 крапель йоду, їх можна накапати в молоко чи воду.
• Дітям від 4 до 14 років достатньо 20 крапель.
• Дітям до 5 років йод приймати не можна.

Алгоритм дій на випадок радіаційної аварії, якщо ви на вулиці

Якщо вам необхідно вийти на вулицю вже після спеціального оповіщення (наприклад, до місця евакуації), для цього є свій алгоритм захисту від радіації, опублікований на сайті Центру громадського здоров'я.

Що радять експерти:

1. Виходити на вулицю слід лише в разі нагальної потреби. Для цього треба максимально закрити тіло: одягнути щільний одяг із довгими рукавами (бажано плащ), гумові чоботи й рукавички, використовувати респіратор.
2. На вулиці не можна роздягатися, сідати на землю, купатися у відкритих водоймах.
3. Після повернення додому треба зняти верхній шар одягу. Це дозволить позбутися 90% радіоактивного матеріалу. Робити це треба обережно, щоб не розосередити радіоактивний пил. Весь одяг слід помістити в пластиковий пакет чи герметичний контейнер і тримати його подалі від людей і свійських тварин.
4. Прийміть душ із милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріться та не подряпайте шкіру, щоб радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. Якщо душ прийняти немає можливості, то можна просто вимити руки, обличчя та відкриті частини тіла з милом під проточною водою. Якщо доступу до води немає, скористайтесь вологими серветками, вологою тканиною. Особливу увагу слід звернути на руки й обличчя, протерти повіки, вії, вуха.

Важливо: навіть якщо водопровідна вода вже забруднена, її можна використовувати для знезараження. Вона безпечна для миття шкіри, волосся й одягу.

Якщо підсумувати всі рекомендації про те, як поводитися за радіаційної загрози, то основна порада проста — реагувати на будь-які оповіщення від органів державної влади й чітко дотримуватися інструкцій. Проте краще заздалегідь підготуватися до різних варіантів розвитку подій і прописати власний алгоритм дій на випадок радіаційної аварії.