400 тисяч солдатів для Путіна. Як у Росії шукають резерви для війни в Україні

У Росії з 13 березня активізувалися військкомати — чоловікам масово розносять повістки, пояснюючи це "звіркою даних". Влада деяких регіонів готується до навчань та військових зборів.

Чутки про другу хвилю мобілізації поширюються дедалі більше, а Кремль та Держдума заспокоюють — турбуватися нема чого. Першими масову видачу повісток влаштували у Воронезькій, Пензенській та Липецькій областях.

У правозахисній організації "Агора" нарахували до 16 березня 43 регіони, де вручають повістки. До списку потрапили Москва, Санкт-Петербург і віддалені від центру місця — Алтай, Дагестан та Удмуртія. Немає даних про Чечню. Столичні військкомати пішли ще далі — просять з'явитися за повістками студентів, які мають відстрочку від армії.

Заступник голови комітету Держдуми з оборони Юрій Швиткін у розмові з RTVI пояснив, що вручення повістки не означає миттєве відправлення чоловіків в Україну.

"Після повістки має видаватися повідомлення. Дивлячись кому прийшла повістка, треба конкретно дивитися. Є деякі нюанси, тобто він може як призовник отримати повістку або, грубо кажучи, під мобілізацію підпадати — це важливо дізнатися. Батько трьох дітей може бути людиною призовного віку", — прокоментував політик.

Прессекретар президента Путіна Дмитро Пєсков у спілкуванні з журналістами 15 березня на запитання про другу хвилю мобілізації відповів : "Ми неодноразово говорили. Жодних обговорень з цього приводу у нас не ведеться. Щодо оновлення бази даних, її уточнення — це, ще раз повторюю, постійна робота. Щодо всіх деталей можна звертатися до військкоматів і до Міністерства оборони за роз'ясненнями".

Голова групи "Агора" Павло Чиков зазначає, що ще рано пов'язувати масову роздачу повісток із передбачуваною другою хвилею мобілізації. Росіян можуть викликати у військкомат для уточнення даних та в період відбору на військові збори. Останній пункт викликає питання, оскільки збори проводять лише після указу президента Росії Володимира Путіна, а не на підставі рішення місцевих чиновників.

У призваних на військові збори є окремий статус — такий мобілізований формально ще не військовий, але вже мало чим відрізняється від нього в правах, говорив член колегії "Адвокати і бізнес" Михайло Романов.

"[Російські] закони про мобілізацію дозволяють військкоматам трактувати їх досить вільно. Люди, які підпадали під першу хвилю мобілізації, увійшовши до військкомату, практично не могли з нього вийти. Якщо людина з'явилася у військкомат, її оформили і призвали, і фактично вона — військовослужбовець. Піде служити туди, куди накажуть", — заявив він.

Міноборони Росії набирає з квітня 400 тисяч контрактників

Видання Ura.ru з посиланням на джерела у керівництві Уралу пише про плани Міноборони Росії найближчим часом набрати до 400 тисяч контрактників. Масштабну роботу з найму розраховують запустити у квітні, разом із весняним призовом. А неофіційну підготовку почали ще в лютому, запевняють співрозмовники.

За даними агентства, контролює кампанію особисто заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв. Він регулярно з 22 лютого проводить тематичні наради за участю губернаторів і повноважних представників президента.

Квоти за контрактами довели до регіональної влади. Для прикладу, норматив для Свердловської та Челябінської областей — у середньому по 10 тисяч підписів до кінця року. Для Пермського краю — менше ніж 9 тисяч осіб, говорить джерело в уряді Ямало-Ненецького АО. Наймати контрактників будуть військкомати на місцях.

Губернатори Свердловської та Челябінської областей доручили мерам контролювати набір контрактників у муніципалітетах. Мерії вже почали давати оголошення про набір контрактників на службу на Крайній Півночі, у флоті, військових комендатурах по всій Росії. А у квітні, за даними співрозмовників, інфокомпанію посилять.

У Пермському краї вирішують питання забезпечення майбутніх контрактників екіпіровкою.

У Коаліції російських правозахисників вважають активізацію військкомів ознакою початку нової хвилі мобілізації. Ще у жовтні військовозобов'язані отримували повістки, де було написано, що за указом президента про "часткову мобілізацію", вони мають прибути до військкоматів у квітні. Юрист радить призовникам оформити довіреність на близьких та підготувати заяву, що участь у бойових діях суперечить моральним переконанням.

Виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко у розмові з Фокусом наголошує, що ротацію в лавах російських військових варто очікувати не раніше серпня. Під час весняного призову примушуватимуть підписувати армійські контракти на службу в Україні.

"За повісткою людина приходить у військкомат, а їй кажуть: дивись, тебе можуть забрати просто так, або за контрактом — так буде краще", — каже він.

Зазначимо, роздача повісток вписується у виконання указу Путіна збільшити штатну чисельність військовослужбовців на 137 тис. осіб із 1 січня 2023 року.

Куплять зброю у Північної Кореї — як Росії забезпечити новобранців?

Дивлячись на військові амбіції Путіна, виникає питання — чи достатньо ресурсів у Москви для нового етапу конфлікту? Американське видання Politico, посилаючись на митні дані, з'ясувало, що Китай постачав російським компаніям до 1000 автоматів, деталі безпілотників та інше обладнання для військових потреб.

А в грудні 2022 року РФ, за даними видання, закупила понад 800 тонн бронежилетів із Туреччини. Вадим Денисенко впевнений, що Міноборони РФ саме може вирішити питання забезпечення військ стрілецькою зброєю і провізією.

"Незважаючи на дефіцит бюджету в районі 6-7 трильйонів рублів та збору близько 300 млрд рублів із представників бізнесу, гроші залишаться на пенсії, зарплати чиновникам та силовикам, а також на війну. На жаль, грошей у них вистачить", — каже він Фокусу .

У разі нестачі зброї, Росія зробить замовлення в Північній Кореї, але щодо важкого озброєння можливості звужуються, вважає Денисенко.

"Попри відкриття виробничих ліній на оборонних заводах, забезпечити 400 тисяч солдатів точним озброєнням буде важко. Час є, адже їх збиратимуть протягом 4-6 місяців, а після цього — навчатимуть", — додав він.

Військовий експерт Михайло Жирохов підкреслює відмінність у кількості мобілізаційного ресурсу між Україною і Росією.

"У ЗС РФ постійна ротація — фронт і тил стають більшими. Оголошувати воєнний стан і повну мобілізацію вони не хочуть і використовують іншу методику — виклик у військкомати і звірка паспортних даних, щоб чоловіки самі підписували контракти з армією РФ", — говорить він Фокусу .

Експерт зазначає активізацію набору в різні ПВК, зокрема "Вагнер".

"Набрані контрактники можуть бути підготовлені до червня 2023 року, не раніше. Україні загрожує небезпека, оскільки ЗС РФ нав'язують стиль ведення боїв часів Другої світової війни — у кого більше особового складу, той і в плюсі. Маленька радянська армія не переможе велику. Поки у нас не буде багато західної зброї, яка перевищує за характеристиками радянську, переможе той, у кого більше людей. Старі російські танки Т-62 стріляють і вбивають. Поки ми не змогли зробити так, щоб за кожного нашого загиблого військового було до 9 окупантів", — зауважив він.

Путін втрачає початковий casus belli в Україні

Професор Британської академії та кафедри військових досліджень Королівського коледжу Лондона Девід Джоу в статті для журналу Foreign Policy звертає увагу на бажання Путіна вибратися з пастки повномасштабної війни в Україні. Для цього йому потрібні нові солдати — постійний двигун війни.

Володимир Путін опинився в ситуації багатьох світових лідерів, які вимушено виправдовували продовження війни при провалі початкового casus belli (формальний привід для початку війни). Невдачі вимагали нових військ в умовах зростаючих військових витрат, йдеться в матеріалі.

"Чиновники адміністрації Джорджа Буша-молодшого змінили доводи на користь війни в Іраку, щойно стало зрозуміло, що у Саддама Хусейна немає зброї масового знищення. Первісна мета вторгнення випарувалася, як вода в пустелі. "Талібан" в Афганістані повалили до кінця 2001 року, але американські війська залишилися упродовж наступних двох десятиліть. Їхній ганебний відхід повернув талібів до влади", — пише автор.

Втратити людей та ресурси і нічого не показати — це катастрофа будь-якого лідера будь-якої країни, а кінець війни в менш вигідному становищі, ніж на початку, — ще гірше. Путін розуміє, що якщо програє, його звинуватять у всіх невдачах. Як і більшість диктаторів, він дуже боїться власного народу, зазначив Джоу.

"Якби Путіну було цікаво побудувати сильну державу у власних кордонах, а не ганятися за імперськими фантазіями, його пам'ятали б як успішного державного будівельника. Замість цього протягом багатьох десятиліть Росія буде оговтуватися від шкоди глибоких і болючих шрамів путінських воєн", — цитує газета The Washington Post уривок книги Марка Галеотті "Війни Путіна: від Чечні до України".