Чоловік співачки Жасмін і партія "Шор": як РФ розгойдує ситуацію в Молдові та чим це загрожує Києву

У четвер, 16 березня, у молдавській столиці Кишиневі продовжилися масові протести проросійських політичних сил. Опозиційна партія "Шор" вивела своїх людей до парламенту. Учасники мітингу вимагають у керівництва країни ухвалити законопроєкт про оплату з бюджету комунальних рахунків населення за минулу зиму.

Протести в Молдові на тлі війни в Україні

Масові протести в Молдові, організовані проросійськими силами країни, розпочалися 18 вересня 2022 року. У той день у мітингу в Кишиневі взяло участь близько 20 тис. людей — вони виступили проти підвищення ціни на газ і вимагали відставки уряду, який "не зміг" домовитися з Росією про "розумніші" розцінки на пальне.

Антиурядова риторика на акціях протесту зберігалася й наступні місяці. 6 листопада опозиційно налаштовані люди вийшли з гаслами "припинити репресії" та "зупинити геноцид народу". Вони також вимагали відставки чинної президентки Майї Санду.

На тлі енергокризи, що триває, і протестів опозиції 10 лютого уряд Наталії Гаврилиці подав у відставку. Новим прем'єр-міністром країни став Дорін Речан, який до цього обіймав посади радника президента в галузі оборони та нацбезпеки й секретаря Вищої ради безпеки Молдови. Він повністю підтримує курс Санду на зближення із Заходом, входження до складу Євросоюзу та стратегічне партнерство з НАТО.

Одна з перших гучних заяв Речана на посаді нового глави уряду була присвячена демілітаризації Придністров'я. Він сказав, що це можливо лише за допомогою "евакуації російських військ і демілітаризації корінного населення".

"Нейтралітет — це інструмент зовнішньої політики, не більше того. Він не може вас захистити, коли на вас нападають. Ми взяли на себе цей нейтралітет, внесли його до Конституції, але російська армія все ще переуває в Придністровському регіоні", — зокрема, прокоментував він.

Партія "Шор": як бізнесмен Ілан вкрав мільярд і став "опозиціонером-утікачем"

Загальновідомо, що за організацією протестних акцій у Молдові стоїть партія "Шор" (OR). Політична сила з'явилася ще 1998 року з ініціативи політика Валерія Клименка та називалася "Рівноправність". У 2015 році партія висунула на посаду мера (примара) міста Оргіїв (також Орхей) бізнесмена Ілана Шора, який і переміг у виборах, набравши 62% голосів. У червні 2016 року він очолив "Рівноправність", змінивши Клименка. Восени того ж року партію реформували та перейменували на честь нового глави — "Шор".

Молдавське видання NewsMaker зробило докладний аналіз біографії Ілана Шора. Він народився 1987 року в Тель-Авіві, а на початку 90-х його родина повернулася до рідної Молдови. Батько хлопчика Мирон Шор створив ShorHolding, який об'єднав кілька компаній, включаючи магазини безмитної торгівлі Duty Free. Вже в 16 років Ілан очолив невелике сімейне підприємство, що займалося рекламою. Через два роки, коли хлопцеві виповнилося 18, його батько помер, і Ілан очолив ShorHolding.

У Росії Ілан Шор став широко відомий після того, як у 2011 році одружився зі співачкою Жасмін (Сара Шор).

Завдяки знайомству з майбутнім прем'єр-міністром країни Володимиром Філатом Шор зміг зміцнити свої позиції на ринку безмитної торгівлі в зоні duty-free.

2014 року бізнесмен очолив адмінраду Banca de Economii. До цього моменту під його контролем також були й інші фінансові установи — Unibank і Banca Sociala. Протягом одного року він зможе незаконно вивести із них $1 млрд.

Один із його близьких знайомих розповів журналістам, що Шор перебував під протекцією багатьох молдавських чиновників, включаючи колишнього главу МВС Георге Папука.

У червні 2017 року Кишинівський суд засудив бізнесмена до 7 років і 6 місяців позбавлення волі в справі про "крадіжку мільярда" з молдавських банків. У 2019 році, доки справу розглядали в апеляційній інстанції, він зміг втекти в Ізраїль. У 2020 році Шора оголосили в міжнародний розшук, а Антикорупційна прокуратура наклала арешт на кілька об'єктів рухомого та нерухомого майна, що належали йому.

Зміна фаворитів

Донедавна Кремль вважав за краще діяти в Молдові через свого багаторічного "фаворита" — Ігоря Додона та його "Партію соціалістів". Він був президентом Молдови з 2016 до 2020 року. Після того, як політик програв Майї Санду на президентських виборах, у Москві переглянули ставлення до нього, пише у своєму розслідуванні на цю тему Washington Post.

Додона акуратно усунули з політичної арени, швидко знайшовши йому на заміну опального Ілана Шора. ФСБ відправила своїх фахівців консультувати нового протеже Кремля та його однопартійців.

"У деяких [Шор] викликає алергічну реакцію, він — неприйнятна фігура. Але для інших він справжній кумир і лідер", — цитують журналісти звіт 2021 року, написаний політтехнологами для ФСБ.

Водночас сам Шор постійно заперечував, що отримує підтримку з Москви.

Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну на партію "Шора" зробили нову ставку — саме їхніми руками розганяються протестні настрої в Молдові, що змушує нервувати весь західний світ і, власне, Україну.

Протести в Молдові: ризики для України

"Росія хоче скористатися дестабілізацією ситуації в Молдові, щоб посилити побоювання навколо Придністров'я та спробувати спровокувати Україну на воєнні дії, що дало б можливість російській пропаганді виставити її агресором і створити чергову кризову ситуацію", — так прокоментував події в Молдові Діоніс Ченуша, запрошений науковий співробітник Вільнюського Центру досліджень Східної Європи.

Як вважають експерти, Кремль поки що не планує вводити свої війська до країни.

"Росія навряд чи спробує здійснити військовий переворот у Молдові або напасти на Україну з Придністров'я: російські військові просто не мають для цього військових засобів або бойової могутності", — вважає Джордж Баррос, експерт щодо РФ із американського Інституту вивчення війни (ISW).

Водночас майор армії США у відставці Джон Спенсер упевнений, що керівництво РФ явно має намір за допомогою Молдови відвернути увагу Києва йі особливо західних партнерів України від війни.

"Більшою мірою Путін намагається відвернути увагу від лінії фронту. Як і раніше, він намагається змусити Україну та весь світ перемістити туди ресурси. Це не реальна загроза", — наголошує військовий експерт.

Нагадаємо, 28 лютого прихильники проросійських партій на протесті в Кишиневі розірвали зображення президентки Майї Санду. Проросійські активісти також намагалися прорватися до урядової будівлі через кордон поліції.

2 березня Фокус у своїй статті розповідав, чи втрутиться Україна та Румунія в події у Молдові.