Реєстр "ухилянтів" порушує права людини, а повістки в Telegram цілком можливі, — адвокат

Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної оборони, безпеки та розвідки, представник президента в парламенті Федір Веніславський в коментарі Фокусу 30 березня розказав про те, що в Україні розглядають варіант інформування військовозобов'язаних українців про потребу зʼявитись до територіального центру комплектування та соцпідтримки (ТЦК, колишній військкомат) через месенджери.

Він також повідомив, що працює над власною законодавчою ініціативою щодо створення реєстру "ухилянтів". Ідея наступна: якщо військовозобовʼязаний був належним чином поінформований про необхідність зʼявитись до ТЦК, але не прийшов — наприклад, двічі поспіль, то терцентр матиме право оприлюднити його особисті дані — імʼя, прізвище, якісь інші ідентифікаційні ознаки. Після того, як людина виконає своє зобов'язання, то інформація з реєстру буде вилучена.

Фокус спитав у адвоката АО "Бачинський та партнери" Максима Дзіковського, чи не порушуватиме реєстр з персональною інформацією прав громадян України, та як на практиці реалізувати ідею з повістками через Telegram.

Реєстр "ухилянтів": коментар адвоката

Максим Дзіковський стверджує, що якщо в Україні дійсно буде створений реєстр "ухилянтів", то це порушуватиме права громадян з точки зору розголошення персональних даних, які сьогодні повністю захищені законодавством.

"Навіть якщо в українське законодавство будуть внесені відповідні зміни, то, безумовно, Європейський суд з прав людини визнає це порушенням права на повагу до приватного життя. Розголошувати такі персональні дані є неприйнятним", — підкреслює адвокат.

За його словами, щоб в Україні почав діяти такий реєстр, потрібен не тільки окремий законопроєкт, але й зміни до закону про захист персональних даних. Проте він впевнений, що цього не станеться.

Як пояснює Дзіковський, в реєстрі "ухилянтів" в принципі нема потреби, бо за ухилення від зобов'язання зʼявитись до ТЦК вже передбачена відповідальність:

• адміністративна відповідальність настає за неявку до ТЦК у випадку уточнення військово-облікових даних — це штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 гривень);
• кримінальна відповідальність передбачена за відмову від проходження медичного огляду, його неповне проходження або за неявку у пункт збору і порушення мобілізаційного розпорядження — мова йде про позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

"Цього цілком достатньо для того, щоб людина все ж таки прийшла до центру комплектування", — впевнений співрозмовник Фокуса.

Крім того, як наголошує адвокат, ніхто немає права називати людину "ухилянтом" без відповідного рішення суду.

Повістки через месенджер: по аналогії з судовими засіданнями

Можливу розсилку повісток через месенджер Дзіковський натомість називає вдалим рішенням.

"Думаю, що така ідея для покращення військового обліку в цілому є позитивною. Сьогодні дійсно в країні складно вручити людині повістку, бо багато хто проживає не за місцем своєї реєстрації", — коментує він.

Адвокат проводить аналогію з судами, які з лютого цього року можуть надсилати повістки й виклики через Viber.

"Це зручно, просто та оптимізує витрати", — говорить Дзіковський.

Проте він не впевнений, що така система дійсно працюватиме з викликами до ТЦК. Як пояснює адвокат, в месенджерах є можливість зробити налаштування такими, що сповіщень про перегляд інформації не буде. Тому довести, що людина не просто отримала, але й ознайомилась з повісткою буде дуже складно.

"Дуже складно підтвердити те, що людина ознайомилась із повідомленням", — наголошує адвокат.

За його словами, на практиці така розсилка, скоріш за все, працюватиме лише з законослухняними громадянами.

Втім, Дзіковський уточнює, що це питання при потребі зможуть вирішити певними законодавчими змінами — якщо фактом ознайомлення буде вважатись саме доставлення повістки в месенджері, а не прочитане повідомлення.

Нагадаємо, Федір Венiславський 29 березня заявив агенції "Укрінформ", що в Україні найближчим часом збираються покращити мобілізаційні заходи. За його словами, в країні більше не буде ситуацій, при яких військовослужбовців відправлятимуть до зони бойових дій відразу після призову на службу.