Інструмент для ворога. Чи дійсно в Україні треба заблокувати всі камери спостереження, — експерт
В Україні кілька днів поспіль обговорюють роботу камер відеоспостереження та онлайн-трансляцію з різних локацій. Фокус спитав у експерта, чи можна відключити всі вебкамери в країні, які наслідки можуть бути через це та чому розʼяснювальна робота з населенням теж може допомогти.
Онлайн-трансляції в інтернеті: що сталось?
Після атаки росіян на Київ 16 травня ЗМІ висвітлили проблему онлайн-трансляцій з вебкамер із різних українських міст. Суспільство обурилося, що ворог може використовувати ці дані для корегування вогню — як і у випадку з фотографіями відео роботи ППО, які безвідповідальні громадяни викладають у соцмережах.
На численні публікації на цю тему спочатку відреагував Юрій Ігнат, речник Повітряних сил ЗСУ. В ефірі національного телемарафону він повідомив, що українські сили ППО передбачили такі ризики, тому постійно змінюють місце своєї дислокації.
"Хіба ви цьому завадите, за сьогоднішніх технологій? Тут має тільки бути свідомість у людей. Зрештою, ворог і сам може це зняти. Ви думаєте мало російських агентів ходить по території нашої держави?" — прокоментував Ігнат.
Пізніше в той же день речник ПС ЗСУ все ж таки зауважив, що питання роботи відеокамер на вулицях мають врегулювати військові адміністрації українських міст.
"У нашій ситуації, коли в країні воєнний стан, думаю, що будуть зроблені певні корективи з військовими адміністраціями", — прокоментував він.
Вранці 17 травня Служба безпеки України відзвітувала, що заблокувала онлайн-камери, які показали роботу ППО під час російської атаки. Дійсно, ті канали, що ще вчора показували локації з Києва, сьогодні або не працюють, або почали трансляцію з кримських міст. В онлайн-режимі тепер можна побачити Євпаторію, Саки, Бельбек під Севастополем, а також Донецьк.
Втім, достатньо трохи погуглити, як знаходяться інші канали, де так само є картинка з Києва, Харкова, Запоріжжя, Нікополя, Краматорська тощо.
Чи можна заблокувати всі вебкамери та чи потрібно це робити?
В IT-спільноті Фокусу на умовах анонімності розказали, що сьогодні в Україні не існує централізованого механізму, який би дозволив заблокувати одразу всі приватні або комерційні зовнішні відеокамери, що працюють в українських регіонах.
"Немає такого єдиного державного органу, який міг би зобов'язати всіх інтернет-провайдерів відключити камери відеоспостереження", — говорять фахівці.
Так, ані Нацполіція України, включно з кіберполіцією, ані СБУ не можуть своїм рішенням заблокувати роботу всіх відеокамер. При цьому технічні можливості для цього знайти можна, додають експерти.
Тут важливо врахувати юридичні аспекти, і от якраз з цим можуть виникнути проблеми. Але якщо в державі визначаться з державним органом, що буде централізовано займатися цим питанням, то всі спірні моменти можна відрегулювати на законодавчому рівні.
Олександр Краковецький, CEO ІТ-компанії DevRain, своєю чергою впевнений — якщо СБУ захоче відключити всі камери відеоспостереження, то вона може це зробити. Між тим, інші силові відомства навпаки зацікавлені в тому, щоб їх було якнайбільше — це дозволяє знаходити зловмисників і фіксувати злочини.
"Тому тут просто немає якогось одного оптимального рішення", — підкреслює він.
Експерт сумнівається, що в блокуванні всіх камер взагалі є аж така потреба.
"Намагатися відключити всі камери спостереження — це як воювати з вітряками. Дійсно, ворог може їх використовувати. Але це стосується не тільки камер, а й всього іншого — якихось сервісів, що дають інформацію, соцмереж. Ми ж не можемо закрити всі новинарні сайти, відключити телефони й всі Telegram-канали", — зауважує він.
Якщо СБУ дійсно почне займатись блокуванням всіх камер, то витратить на це багато сил та часу, але кінцевий результат може бути не настільки суттєвим, як зараз здається, припускає Краковецький.
Якщо не блокувати всі камери спостереження, як знизити ризики?
Коли йдеться про якісь локальні місця — стратегічно важливу для України дорогу або конкретний обʼєкт, то силові органи й так швидко розв'язують питання з камерами, що можуть передавати інформацію. Точково це все й так працює в країні.
Якщо говорити більш глобально, то правоохоронним органам і органам безпеки слід проводити з населенням розʼяснювальну роботу щодо використання камер спостереження, вважає Краковецький. Так само як це й відбувалось з викладенням фотографій або відео під час ударів Росії по українським містам — громадянам треба чітко пояснювати, дати конкретні рекомендації, як під час війни можна та не можна використовувати відеокамери, де їх можна розміщувати, яку інформацію ворогу вони можуть передавати, як захистити їх від злому.
Якщо ж в країні немає визначеної державної політики щодо цього, то не варто й очікувати, що люди самі здогадуються, якими повинні бути їх дії.
Треба зважати й на те, що росіяни можуть отримувати інформацію не тільки з Live-трансляцій в YouTube, але й безпосередньо з камер.
Щоб убезпечити себе від цього, фахівці радять дотримуватись як мінімум елементарних правил:
- Обрати для камери складний пароль;
- Періодично оновлювати програмне забезпечення на камерах.
В реальності користувачі дуже часто купують камеру, встановлюють її й потім ніколи не займаються питанням її безпеки. І це теж один з моментів, в якому українцям треба відповідальніше поводитись, особливо під час війни.