Сховища без доступу: чому в Києві зачинені укриття, хто в цьому винний та як вирішити проблему?

У ніч проти 1 червня в Києві внаслідок ракетної атаки загинуло три людини — 33-річна жінка, а також 34-річна мати з 9-річною донькою. Вони не змогли потрапити всередину укриття поліклініки в Деснянському район й опинилися в зоні падіння уламків збитих "Іскандерів".

Безперечно, кияни стали жертвою військової агресії Росії, яка продовжує ракетний терор України. Але, крім цього, вони стали жертвами й безвідповідальності міської влади, яка на 16-ий місяць повномасштабної війни так і не змогла розв'язати проблему з укриттями в столиці.

Що відбувається з укриттями в Києві

Після нічного обстрілу ще 16 травня київська влада отримала 22 скарги від мешканців на зачинені укриття в українській столиці. У відповідь на це Сергій Попко, очільник Київської міської військової адміністрації, а також директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук приїхали на демонстративну перевірку сховищ на лівому березі міста. В супроводі телекамер і журналістів Попко показово пройшов до паркінгу в Дарницькому районі, яке використовується як укриття. Влада пообіцяла розібратися з проблемою зачинених сховищ у столиці, але, як показало життя, далі гучних заяв діло не пішло.

Під час огляду укриттів Фокус також поцікавився у чиновників, що робити людям, в мікрорайоні чи в житловому масиві яких взагалі немає укриттів (кореспондент Фокусу живе в мікрорайоні "Березняки", де сховища працюють тільки в школах, але вони призначені виключно для дітей і вчителів). Чіткої відповіді ми так і не отримали.

При цьому міська влада пообіцяла збільшувати кількість сховищ, проте конкретну цифру захисних споруд, які зможуть додати до загального столичного фонду до кінця року, чиновники теж не говорять. За словами Ткачука, в бюджеті міста на проведення ремонтних робіт і доведення до ладу захисних споруд виділили 350 млн грн.

Через зачинені укриття в столиці або їх повню відсутність кияни зазвичай користуються підземними станціями метро або паркінгами, які також можуть слугувати захисними спорудами під час обстрілів. Проте далеко не у всіх мешканці Києва є така можливість. І сьогодні від столичної влади немає жодної пропозиції, що ж робити цим людям. За півтора року місто вже можна було обладнати принаймні мобільними укриттями, але цього так і не сталось.

Хто винен?

Коментуючи вранці ситуацію з закритим укриттям, Сергій Попко зауважив журналістам:

"На момент падіння уламків, по доповідях представників ДСНС, частина людей була в укритті. Укриття [у поліклініці], яким всі користувалися, розташоване, якщо заходити через центральний вхід, метрів за десять, воно було відкрите. Чи був відкритий центральний вхід — поліція це розслідує. Коли це буде відомо, тоді будуть висновки. Когось звинувачувати чи виправдовувати зараз немає сенсу".

Він заявив, що якщо є провина певних посадових осіб у тому, що вхід до укриття був зачинений, то "однозначно для них будуть наслідки". При цьому про власну відповідальність Попко говорити не став.

Втім пізніше пресслужба КМВА опублікувала його розширений коментар з цього приводу. Серед іншого, очільник військової адміністрації підкреслив, що не знімає з себе відповідальності за те, що сталось.

"Трагедія із загиблими під час ракетного обстрілу — це відповідальність влади на усіх рівнях — від керівників міста до голів району. Тому, ніхто — ні я, ні жоден інший керівник найвищої чи найнижчої ланки в цьому місті не мають права знімати із себе відповідальність до завершення слідчих дій", — сказав голова КМВА.

Мер міста Віталій Кличко своєю чергою знайшов конкретного "винуватця". У своєму Telegram-каналі він написав, що звернувся до Офісу Президента та уряду про відсторонення голови Деснянського району Дмитра Ратнікова від виконання обовʼязків, поки триває слідство. При цьому Кличко не коментує, чому не ставив це питання на контроль раніше, а всі рішення відбуваються лише після трагедії.

Як розв'язати проблему з укриттями?

Костянтин Гринчук, полковник у відставці та ексрадник міністра з надзвичайних ситуацій України, у розмові з Фокусом зауважує, що проблема в тому, що сьогодні на державному рівні не існує жодної структури, яка б опікувалася питаннями цивільної безпеки громадян.

"Нам потрібна незалежна структура, яка на державному рівні організувала б системну роботу органів влади, відомств — поставила конкретну задачу зі створення й обладнання укриттів, та контролювала б її виконання", — коментує він.

В ідеалі всі двері в укриттях мають бути автоматичними, щоб уникнути людського фактора, додає він.

У березні цього року начальник Слов'янської МВА Вадим Лях в коментарі "Суспільному" повідомив, що в місті встановлюють мобільні укриття.

"Це не бомбосховище. Це на випадок, якщо обстріл — й ви знаходитеся біля цього укриття, то зможете сховатися в ньому. Якщо буде пряме влучання, воно не витримає", — пояснив керівник МВА.

Така конструкція може врятувати людину від осколкових поранень та захистити від вибухових хвиль. У контексті дефіциту укриттів в Києві, це теж могло б стати одним із варіантів рішень для столиці.