Уразливий фланг НАТО: Польща і країни Балтії зміцнюють свої східні кордони, — Newsweek
Тоді як погляди всього світу зосереджені на Україні та Ізраїлі, Північноатлантичний альянс на східних кордонах уважно стежить за РФ і Білоруссю та посилює там свою присутність.
Польща, Литва, Латвія та Естонія, близькі до Росії та Білорусі країни НАТО, зміцнюють оборону і свої позиції стримування на східному фланзі, включно із захистом спірного Сувалкського коридору, підкреслив міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас. Про це повідомив Newsweek.
Він зауважив, що невелика смужка землі недалеко від польсько-литовського кордону, що з'єднує Білорусь із російським анклавом Калінінградом — так званий Сувалкський коридор, викликає постійну заклопотаність у Східній Європі. Водночас, оскільки Польща і країни Балтії є вірними союзниками України, а Білорусь твердо підтримує РФ, Сувалкський коридор час від часу називають слабким місцем НАТО, але й найбільш укріпленим кордоном альянсу.
"Разом із нашими союзниками ми створюємо правильний набір можливостей і планів для захисту кожного дюйма території НАТО. Однак у географічному плані країни Балтії залишаються найбільш незахищеною територією НАТО, що вимагає вжиття конкретних заходів для забезпечення надійного стримування і захисту", — сказав Анушаускас.
Так, Польща швидко зробила кроки щодо збільшення своєї військової присутності поблизу цього коридору. Водночас міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявив, що постійно дбає про безпеку східного флангу. Наприкінці липня Міністерство оборони Литви також повідомило Newsweek, що "активно відстежує" діяльність російських найманців у районі Сувалкської ущелини.
Однак головну заклопотаність країн Балтії викликає те, що Росія може здійснити в тій чи іншій формі військове вторгнення в НАТО через "пролом" із Білорусі, проникаючи в Європу через смужку землі на шляху до Калінінграда.
"Це полегшує можливі сухопутні маршрути для військ НАТО між Центральною Європою і країнами Балтії", — сказав Анушаускас.
З огляду на те, що Білорусь, за словами Анушаускаса, "здебільшого інтегрована у військове планування Росії", неважко зрозуміти, як Москва може перекинути через свого сателіта необхідну кількість військ, маючи водночас можливість поповнювати їхні запаси через порт у Калінінграді. Як кажуть західні експерти, будь-яке вторгнення такого типу в країну НАТО, найімовірніше, зумовить колективну і рішучу відповідь відповідно до ст. 5 статуту альянсу, яка розглядає напад на члена блоку як напад на всі інші держави-члени.
"Наразі незрозуміло, чи вважати коридор серйозною можливою гарячою точкою, і дуже важко зрозуміти, як Росія могла б або захотіла б організувати такий напад на НАТО", — зауважив Кейр Джайлс, старший науковий співробітник Центру з питань Росії та Євразії Програми аналітичного центру Chatham House.
З ним згодна Емілі Ферріс, наукова співробітниця, що спеціалізується на Росії в лондонському аналітичному центрі Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI). Вона вважає, що зараз у Росії, поки вона веде війну в Україні, немає ні наміру, ні можливості організувати такий напад на НАТО.
"Російські війська зараз настільки загрузли у східній Україні, що дуже важко уявити, де в них буде хоча б перепочинок, щоб розглянути можливість наземного нападу на іншу країну. Я гадаю, що ідея нападу на державу НАТО — це червона лінія навіть для Москви", — підкреслила Ферріс.
Росія і Білорусь — взаємини у військовій сфері
РФ використовувала Білорусь як плацдарм для повномасштабного вторгнення в Україну і знову розпалила побоювання щодо Сувалкського коридору вже на початку 2023 року, коли вигнані найманці ПВК "Вагнер" масово перебралися на білоруські бази.
У розпал загострення напруженості навколо Білорусі, Польщі та Литви російський депутат повідомив контрольованому Москвою державному телебаченню, що сили "Вагнера" можуть перебувати в Білорусі, щоб захопити Сувалкський коридор.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко також зазначив у середині липня, що найманці "Вагнера", які прибувають і тренуються в Білорусі після від'їзду з Росії, жадають рушити "на захід" до кордону країни з Польщею.
Сьогодні, згідно з інформацією з різних джерел, відомо, що білоруські бази "вагнерівців" ліквідовано, а чимало бойовиків повернулися в Україну. Але географія не змінилася, і країни НАТО не забувають описану міністром оборони Литви "гаму провокацій з боку Калінінградської області та Білорусі". Крім того, і Польща, і Литва пам'ятають "організовані міграційні хвилі" і "збільшену тактичну ядерну загрозу", що виходили від Білорусі за останні два роки.
Нагадаємо, світова спільнота продовжує посилювати санкційний тиск на Білорусь. Так, на початку червня Велика Британія оголосила про розширення санкцій проти Білорусі у зв'язку з підтримкою, яку режим Олександра Лукашенка надає Росії.
А наприкінці лютого 2023 року лідер Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що, незважаючи на міжнародні санкції, Республіка Білорусь спільно з РФ продовжує займатися розробленням різної зброї. Водночас, за словами білоруського лідера, електроніка для озброєння виробляється в республіці на базі радянського військово-промислового комплексу.