Розділи
Матеріали

"Мангали" як необхідність: як досвід боїв в Україні змусив інших захищатися від БПЛА

Дмитро Лутович
Фото: РІА | Російський танк Т-72Б3М із захисним екраном від БПЛА

Російські конструктори першими почали встановлювати захисні екрани від безпілотників — вони прикривали верхню проєкцію бронетехніки. Пізніше таку практику перейняли й військові Армії оборони Ізраїлю.

Під час російсько-української війни з появою баражуючих боєприпасів виникла необхідність переглянути концепцію захисту бронетехніки від атак безпілотників. Таким чином на танках та іншій військовій техніці з'явилися так звані "мангали" або "курники", і першими їх почали встановлювати російські війська. Про те, як досвід бойових дій в Україні вплинув на методи захисту бронетехніки в ЗСУ та інших арміях світу, розповів 16 листопада військовий оглядач Олександр Коваленко.

Спочатку металеві конструкції на російських танках у вигляді решіток для барбекю викликали глузування, однак, як показала практика, смішного було мало, оскільки вони дійсно підвищували захист техніки від ударів БПЛА. Ба більше, росіяни згодом при виробництві нових танків Т-90 "Прорив" почали встановлювати такі конструкції як обов'язкову опцію, причому в заводських умовах.

Надалі цю ж ідею взяли на озброєння українські бійці. А нещодавно, внаслідок загострення ізраїльсько-палестинського конфлікту, коли бойовики підбили перші танки ЦАХАЛу за допомогою безпілотників, "мангалами" почали захищати свою техніку й ізраїльські військові.

Перші зразки

Перші металеві екрани з'явилися на російських танках Т-72Б3 відразу ж після завершення 44-денної війни в Карабасі. Спочатку російські конструктори хотіли захистити верхню проєкцію танка від влучання ПТКР, і насамперед ракет комплексів Javelin, MMP і Spike. Насправді ж використання "мангалу", через конструктивні особливості цих ракет, було у цьому сенсі абсолютно марним.

Але з появою на театрі бойових дій баражуючих боєприпасів ефективність таких екранів стала очевидною.

"Тобто як засіб захисту від дронів-бомбардувальників застосування "козирків" цілком виправдане", — зазначає Коваленко.

Водночас "мангали" не забезпечували 100% захисту від безпілотників, оскільки маневрені дрони можуть атакувати не тільки верхню проєкцію бронемашини, а й таранити незахищені борти. Одним із яскравих прикладів — знищення російської машини підтримки танків "Термінатор-2" зі встановленим "козирком".

Підбитий російський танк Т-72

"Козирки" на ізраїльській техніці

Ще до операції "Залізні мечі" проти палестинських бойовиків, командування ЦАХАЛ потурбувалося про захист техніки з повітря. На деяких машинах були встановлені "козирки" двох типів: ґратчасті з похилими краями та плоскі-суцільні. Але всі вони мають свої недоліки.

Наприклад, ґратчасті екрани мають зазори, куди можуть проникати засоби ураження прямокутної або циліндричної форми. А плоскі екрани можуть затримати боєприпас, який може штатно спрацювати, становлячи небезпеку екіпажу при відкритих люках.

Таким чином хоч український досвід і враховано, а екрани виробляються серійно, певні недоліки все ж таки існують. Хоча вони й не критичні, оскільки бойовики ХАМАС не застосовують активно маневрені безпілотники, зазначив експерт.

Ізраїльська бронетехніка із захисними екранами від безпілотників

Альтернатива "мангалам"

На завершення Коваленко зазначив, що крім фізичних засобів захисту від безпілотників існують засоби їхнього придушення у вигляді систем РЕБ. У випадку з російськими засобами, йдеться про систему "Волнорез", яка має глушити дрони на дистанції в 1 км.

Однак, на думку експерта, такі системи не встигають у технологічному плані за засобами ураження. Наприклад, коли російські танки почали оснащувати подібними системами, українські фахівці впроваджують у безпілотники технології штучного інтелекту, за допомогою якого боєприпас може виконати бойове завдання після придушення системами РЕБ.

"З цього можна зробити лише один висновок — жодна з наявних концепцій захисту від дронів для броньованої техніки не є ефективною. І загалом початкова концепція захисту, яка має бути пасивною, застаріла і неприйнятна", — підсумував Коваленко.

Раніше повідомлялося, що росіяни почали застосовувати вдосконалені ударні дрони "Ланцет", які не зупинять захисні екрани у вигляді сіток або металевих решіток. Кумулятивний заряд дає змогу безпілотникам вибухати за кілька метрів від української техніки та все одно виводити її з ладу.