РФ відправляє в Україну для бойових випробувань БМП-3 "Синица": що відомо про машину (фото)
Аналітики зазначили, що наразі відомо про три варіанти дистанційно керованих моделей БМП-3, сумісних із модулем "Синица". І кожна з них відрізняється за своїм призначенням.
Голова Ростеха Сергій Чемезов заявив, що Росія готується до проведення випробувань бойового робота в Україні. Йдеться про бойову машину піхоти БМП-3, оснащену модулем дистанційного керування "Синица", завдяки чому пілотована машина фактично стає роботизованою. Про це 7 січня розповіли оглядачі Bulgarian Military.
У матеріалі наголошується, що бойовий робот буде створений на платформі новітньої модифікації БМП-3, яка з'явилася у 2021 році.
Перший прототип "Синица" було побудовано на гусеничному шасі, оснащеному V-подібним двигуном УТД-19 потужністю 500 к.с. Такі характеристики, за словами розробників, давали змогу броньовику долати траншеї завширшки до 2,5 м. Також було озвучено, що БМП буде оснащена 700-літровим паливним баком, який дасть змогу подолати 600 км до дозаправлення, водночас максимальна швидкість машини нібито сягає 70 км/год. Однак фактичні характеристики бронемашини поки що не підтверджено, підкреслили експерти.
Щодо озброєння, то БМП буде оснащена основною 100-мм гарматою і 30-мм додатковою гарматою, а також стандартним для таких машин кулеметом калібру 7,62 мм.
"Роботизована БМП-3, оснащена всеспрямованими камерами, дасть змогу керувати нею дистанційно. Цікаво, що керувати модулем можна за допомогою спеціальної планшетної станції управління", — пишуть оглядачі.
Крім того, "Синица" нібито зможе працювати в автономному режимі, завдяки технології штучного інтелекту, який прокладатиме маршрути, створюючи тривимірні ландшафти на основі даних з додаткових датчиків і безпілотників розвідки.
Варіанти модуля "Синица"
На сьогодні відомо про три варіанти дистанційно керованих моделей БМП-3, сумісних із модулем "Синица", пишуть експерти. Кожна з них відрізняється за своїм призначенням.
Перший — зразок бойового робототехнічного комплексу "Удар" з дистанційно керованим бойовим модулем (ДУБМ). До його складу входить дистанційно керований бойовий модуль "Эпоха", який озброєний 30-мм автоматичною гарматою 2А42 (під набій 30х165 мм), кулеметом ПКТМ калібру 7,62х54 мм і чотирма протитанковими керованими ракетами (ПТКР) комплексу "Корнет-М".
Другий — зразок робототехнічного комплексу "Вихрь". Він оснащений автоматичною гарматою 2А72, 7,62-мм кулеметом ПКМТ і шістьма протитанковими керованими ракетами 9М133М "Корнет-М". Крім цього передбачено розміщення безпілотників.
І нарешті третій зразок — робототехнічний комплекс "Проход-1". Він оснащений протимінним тралом ТМТ-С і дистанційно керованою вежею з 12,7-мм кулеметом.
Автори матеріалу звернули увагу на слова Чемезова щодо протитанкової гармати 2С25М "Спрут", яка також проходитиме випробування з інтегрованим модулем "Синица", однак деякі російські експерти скептично оцінили цю ідею, оскільки така зброя є доволі "незграбною" та погано поєднується з ідеєю створення роботизованого комплексу.
Раніше повідомлялося, що російські військові створюють спеціальні майстерні для обладнання бронетехніки додатковими захисними системами проти безпілотників. Експерт Андрій Тарасенко зазначає, що йдеться про еволюцію так званих козирків, які мають захищати техніку від головної загрози на полі бою — баражуючих боєприпасів.