Справа про 1,5 млрд грн Міноборони: у ЦПК заявили, що рішення про передоплату підписував Резніков
У Центрі протидії корупції заявили, що в червні 2022 року було затверджено перелік товарів для постачання в Міноборони і підготовлено проєкт державного контракту.
Стали відомі нові подробиці справи про розкрадання 1,5 млрд гривень Міноборони. Так, прокурор просить Олександра Лієва варту із заставою в 268,9 млн гривень, а незаконні рішення про передоплату підписував особисто колишній міністр оборони Олексій Резніков. Про це повідомили в Центрі протидії корупції.
Повідомляється, що під час засідання Вищого антикорупційного суду щодо обрання запобіжного заходу екскерівнику департаменту Міноборони Лієву стало відомо, що він та інші підозрювані у цій справі створили організовану злочинну групу. Також стала відома роль чинного керівника закупівельного оборонного департаменту Міноборони Тоомаса Нахкура.
Як заявила сторона обвинувачення, ще в червні 2022 року було затверджено перелік товарів для постачання в Міноборони і підготовлено проєкт державного контракту. Протокол про це з боку Міноборони підписав Лієв.
Слідство вважає, що бізнесмени Хорошаєв, чиновник "Львівського арсеналу" Сахненко та колишній керівник департаменту закупівель зброї Міноборони Лієв забезпечували відповідні переговори щодо виконання контракту. Нахкур сприяв діям Хорошаєва, Лієва та Збітнєва і маскував їх.
У ЦПК заявили, що для створення видимості поставки у вересні 2022 року представник словацької компанії Sevotech Хорошаєв оглянув товари, зробив фото і надіслав їх до Львівського арсеналу, а звідти вони потрапили до Міноборони. Після цього Лієв і Накхур затвердили комерційну пропозицію щодо закупівлі мінометних пострілів.
Повідомляється, що в жовтні 2022 року посадовці Міноборони, на думку слідства, розуміли, що поставки не буде. Однак вони уклали контракт на постачання мінометних пострілів на 100 тисяч штук вартістю 1,3 млрд грн без ПДВ. Передоплата становила 97% і передбачала відтермінування не більше ніж 5 місяців.
ЦПК пише, що перша поставка мала відбутися до 10 грудня 2022 року. Розуміючи, що поставок не буде, Лієв разом із Хорошаєвим прибули до Хорватії. Там Лієв здійснив повторний огляд товару для подальшого листування з Міноборони з приводу відсутності підстав невиконання контракту.
На думку прокурора, рішення про здійснення попередньої оплати порушували наявні в Міноборони інструкції та погодження департаментами. Однак документи були направлені на погодження тодішньому міністру Резнікову, після чого рішення було затверджено.
У повідомленні також ідеться, що 17 листопада 2022 року на рахунки "Львівського арсеналу" надійшла передоплата. Грошові кошти в розмірі 1,3 млрд грн одразу ж перевели з рахунку в державному Ощадбанку на рахунок у приватному банку "Акорд". Потім було придбано валюту і виведено на рахунки підконтрольних компаній. Слідство вважає, що на території Хорватії ці кошти перевели в готівку та використали на власний розсуд.
Повідомляють, що на рахунках "Львівського арсеналу" встигли заарештувати 818 млн грн. Пізніше Лієв безпосередньо уклав контракт на поставку танкових пострілів за схожою схемою.
Справа про міни — деталі
У дописі пресслужби СБУ розповідаються деталі справи. Згідно з даними розслідування, у серпні 2022 року, коли міністром оборони був Олексій Резніков, Міноборони уклало контракт із "Львівським арсеналом". Згідно з договором компанія мала отримати 1,5 млрд грн і поставити ЗСУ 100 тис. мінометних снарядів.
Гроші "Львівський арсенал" отримав, але міни не надав. Натомість частину грошей переказали на рахунок закордонної компанії, яка, як заявлялося, і мала б надати міни. Однак цього не зроблено, натомість гроші опинилися на рахунку іншої компанії на Балканах. Решта суми залишилася в Україні на рахунку афілійованої компанії.