Офіс президента планував перестановки у військовому керівництві, але поки передумав, — ЗМІ

Західні засоби масової інформації не обійшли стороною чутки про відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного і присвячують у вівторок, 30 січня, цій темі цілі колонки. Так, у виданні The Spectator про це пише британський політолог Марк Галеотті.

Як зауважує Галеотті, посилаючись на свої джерела, першими розповіли про можливу відставку головнокомандувача ЗСУ українські ЗМІ, які гадали: або звільнили, або ось-ось звільнять, або не звільнять. Інсайдерські джерела західних журналістів, як зазначає політолог, також і не підтвердили, і не спростували ці твердження.

"Однак незабаром маятник репортажів хитнувся в інший бік, і сьогодні вранці стало зрозуміло, що Залужний усе ще перебуває на своїй позиції", — підкреслив Галеотті.

І навів повідомлення пресслужби Міністерства оборони України, в якому та звернулася одразу до всіх журналістів і зазначила, що все "це неправда".

Водночас Галеотті все одно вважає, що Офіс президента дійсно планував кадрові перестановки у військовому командуванні ЗСУ. Навіть називає наступника — начальник ГУР Міноборони Кирило Буданов. Як пише Галеотті, вранці 30 січня його джерелу, високопоставленому європейському дипломату, повідомили, що Банкова "схоже, прийшла до тями".

Ті джерела, які стверджували, що існує президентський указ про заміну Залужного, але його ще не підписано, оскільки він очікує на консультації із західними прихильниками, цілком можуть виявитися правими.

"Однак якби існував серйозний намір звільнити Залужного, то інтенсивність вчорашньої бурі в соціальних мережах і рівень сум'яття викликали б цілий шквал попереджувальних пострілів", — вважає Галеотті та нагадує конкретне формулювання, що пролунало з вуст прессекретаря Зеленського Олега Нікіфорова про те, що "президент не звільняв Залужного".

Історія питання — що відомо

Як стверджує Галеотті, чутки більш-менш правдоподібні, оскільки вони справді свідчать про реальний політичний розкол, що виник між президентом України Володимиром Зеленським разом із його політичною командою та головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Водночас першим справжнім яблуком розбрату політолог називає план минулорічного контрнаступу — хоча, на думку політолога, він не був цілковитим провалом, проте Залужний не повернув багато територій.

"Водночас Україна змогла серйозно послабити багато російських можливостей і знову очистити (від російських окупантів. — Ред.) Чорне море, але контрнаступ вочевидь виявився набагато менш успішним, ніж сподівалися і планували", — вказує Галеотті.

Він нагадує, що Залужний спільно з британськими та американськими військовими хотів зосередити зусилля на наступі на південь, щоб спробувати прорвати "сухопутний міст" із Кримом. Однак Зеленський, за інформацією політолога, наполягав на широкому наступі по всьому фронту.

"Озираючись назад, можна сказати, що це означало безліч операцій меншого масштабу, яким значною мірою завадила російська оборонна лінія", — вважає Галеотті.

Коли пізніше Залужний назвав результат "патовою ситуацією", команда Зеленського сприйняла це як критику стратегії президента, а Зеленський публічно дорікнув йому в зайвому песимізмі. Одночасно новопризначений міністр оборони Рустем Умєров почав звільняти і перепризначати офіцерів, близьких до Залужного.

Генштаб і Офіс президента

Як вважає Галеотті, ворожість, судячи з усього, виходить від Офісу президента. Політолог нагадує, що керівник президентської адміністрації Андрій Єрмак досить насторожено ставиться до "залізного генерала": Залужний — єдина публічна людина, яка наближається до Зеленського в рейтингу загальнонаціональної популярності.

"В опитуванні, проведеному наприкінці 2023 року, йому висловили довіру 98% респондентів (як порівняти з усе ще захмарними 93% для президента). Хоча вибори, заплановані на цей рік, не відбудуться, це не обов'язково зупинить Єрмака, якого один інсайдер назвав "завжди (перебуває. — Ред.) у режимі передвиборчої кампанії", — уточнює Галеотті.

Реальних доказів того, що генерал Залужний активно обмірковує якийсь політичний виклик, немає. Хоча, на думку політолога, створений ним ще 2022 року благодійний фонд багато хто вважає першим кроком на шляху до створення основи для політичного руху.

"З огляду на те, що початкові чутки, схоже, дійсно виникли в Офісі президента або близько, Зеленський, можливо, реально планував замінити Залужного, але відмовився від цієї ідеї, коли рівень тривоги став очевидним. Альтернативно цю ідею могли запустити в хід — чи то Зеленський, чи то Єрмак — як пробну кулю", — розмірковує Галеотті.

Водночас він вважає, що, хоча незамінних людей не існує, передбачувані кандидати на заміну Залужного, схоже, не мають його статусу.

"Командувач армії Олександр Сирський вважається більш наближеною до Зеленського людиною, але йому не вистачає авторитету Залужного серед військових. З іншого боку, молодий і амбітний очільник військової розвідки Кирило Буданов має харизму і наснагу, але не має досвіду керівництва великомасштабними операціями. Якою б не була ситуація, напруженість між "Зе" і "За" видається водночас реальною і справді політично дестабілізуючою", — підсумовує Галеотті.

Фокус писав, що відбувається навколо особистості головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного.

Крім того, політичний аналітик Олександр Кочетков на сторінках Фокусу розмірковує, хто робить головнокомандувача політиком.