Від F-16 до підводних дронів. Як трансформується російсько-українська війна у 2024 році

Україна відбилася від російського наступу в перший рік війни і провела дві успішні кампанії, що дали змогу звільнити 50% захопленої території з початку повномасштабної війни. Другий рік не особливо змінив ситуацію на полі бою, проте дав українській армії більше західної техніки та озброєння, яку раніше партнери відмовлялися постачати. Фокус припустив, яким буде третій рік повномасштабної війни на трьох театрах бойових дій — на землі, воді та в повітрі.

Сухопутна війна — зміцнення і накопичення ресурсів

З кінця 2023 року Україна проводить масштабну кампанію з будівництва оборонних рубежів на фронті та на кордоні з РФ і Білоруссю. Військово-політичне керівництво України не розкриває стратегічних планів на 2024 рік, проте численні статті в західних медіа стверджують, що Україна займе стратегічну оборону. Західні аналітики, як-от Майкл Кофман, Роб Лі та Дара Массікот прямо вказують на необхідність Україні зосередитися на веденні оборонних дій, щоб накопичити сили та наростити власне виробництво зброї.

Характер бойових дій багато в чому залежатиме від виділення пакета військової допомоги Україні від Сполучених Штатів на 2024 рік. Без нього Україні буде важко, оскільки вже зараз, за даними аналітиків, українські військові вистрілюють 2 тисячі боєприпасів проти 10 тисяч з боку ЗС РФ. OSINT-аналітики вважають, що саме через дефіцит боєприпасів у ЗСУ російські війська можуть знову знищувати цілі населені пункти. У такий спосіб вони захопили руїни Мар'їнки, битва за яку тривала з 2014 року.

Україна вже отримувала балістичні ракети ATACMS із касетною бойовою частиною. Вони мають менший радіус дії, ніж осколково-фугасні, тому ЗСУ потрібні і ракети з більшим радіусом. Касетні ATACMS мають дальність 160 км, а звичайні — 300 км. На початку лютого у США анонсували постачання бомб GLSDB, які мають дальність 150 км. Отже, Україна матиме можливість завдавати високоточних ударів на відстань від 70 до 300 кілометрів із систем типу HIMARS або M270.

Одним із ключових моментів зараз є кількість засобів для ураження ворога. Західні запаси озброєння виснажуються, виробничі лінії у партнерів кратно зменшилися після завершення холодної війни. Наприклад, щоб зробити один зенітно-ракетний комплекс NASAMS норвезько-американському виробнику потрібно два роки. З боєприпасами теж складна ситуація. Франція втричі збільшила виробництво боєприпасів, але в масштабах російсько-української війни цього недостатньо, оскільки з 1 тисячі боєприпасів на місяць французи вийшли на 3 тисячі снарядів.

Через це ситуація на фронті всюди складна. Росіяни отримали мільйони снарядів від КНДР, а постійна мобілізація дає змогу поповнювати втрати і продовжувати "м'ясні штурми". Російська армія залишається екзистенційною загрозою для України.

В Україні ухвалили законопроєкт про мобілізацію в першому читанні, який має змінити підхід до набору військових до армії, а також поліпшити ситуацію з чисельністю військових. Він передбачає багато нововведень, зокрема, зменшення призовного віку до 25 років з нинішніх 27.

Повітряна сфера — дрони, ракети та F-16

2023 рік став роком активного застосування FPV-дронів. В інтернеті дуже багато відео ураження техніки, як з боку ЗСУ, так і з боку окупантів. Україна поставила собі за мету виготовити 1 млн FPV-дронів у 2024 році. Популярність дронів пояснюється насамперед вартістю. У виданні The Economist порівняли ціни:

• FPV-дрон — 400 доларів;
• артилерійський снаряд — 800–9000 доларів;
• керований артбоєприпас — 100 000 доларів;
• протитанкова керована ракета — 200 000 доларів.

В умовах дефіциту артилерійських боєприпасів Україна робить ставку на FPV-дрони. Лише за два роки повномасштабної війни в Україні створилася повноцінна сфера безпілотників різних типів. Незалежний OSINT-аналітик H I Sutton проаналізував далекобійні БПЛА в українському ударному арсеналі:

• Mugin 5;
• UJ-22 Airborne;
• Морок;
• UJ-25 Skyline;
• UJ-26 Beaver (Бобер);
• Лютий;
• AQ-400 Scythe;
• 3 безіменні типи.

Усі вони мають різну дальність польоту і вагу бойової частини, але вже за перші два місяці 2024 року помітно, що Україна стала частіше застосовувати ударні БПЛА. Цілями стають військові об'єкти та об'єкти газо- або нафтопереробки на території РФ або на тимчасово захоплених територіях України.

Важливим етапом у становленні безпілотних технологій у Силах оборони є створення Сил безпілотних систем як окремого роду військ. Дрони довели свою ефективність на землі, у повітрі та в морі. Завдяки морським дронам Україна змінила ситуацію з безпекою в Чорному морі. За словами оператора FPV-дронів Гліба Молчанова з добровольчого підрозділу, з яким спілкувався Фокус, створення Сил безпілотних систем поліпшить застосування БПЛА, тому що зараз не всі командири розуміють, як їх ефективно застосовувати.

"Нові організаційні можливості дадуть змогу не лише створити спеціальні штатні посади для роботи з дронами. Це будуть нові підрозділи, а також система накопичення, оцінки, обміну досвідом і підготовки застосування безпілотників", — пояснює важливість безпілотних систем заступник міністра оборони генерал-лейтенант Олександр Павлюк.

Можна очікувати подальший розвиток БПЛА, збільшення кількості ударів по Росії, а також удари ракетами. А разом із засобами ураження буде і подальший розвиток РЕБ та РЕР. Уже зараз в останніх ракетних атаках РФ певна кількість ракет падає завдяки радіоелектронній боротьбі, яка глушить сигнал супутників і боєприпас не розуміє, де він перебуває в просторі.

Критично важливим питанням для України залишається протиповітряна оборона. Західні партнери постачають ЗСУ Patriot, SAMP/T та інші системи, але Україна — велика держава, тож наданої допомоги недостатньо, щоб захистити всі міста. Уже існує проєкт FrankenSAM, який має модернізувати радянські системи із застосуванням західних ракет. Прикладом є ЗРК "Бук", який переобладнали під західні зенітні боєприпаси. Початок 2024 року показує, що РФ не відмовилася від тактики ракетного терору. В одному залпі досі можна бачити десятки ракет і безпілотників, які мають уражати об'єкти та виснажувати українську ППО.

"Довга рука" ЗСУ також поповнилася у 2023 році. З'явилися крилаті ракети Storm Shadow/SCALP-EG, до яких не вистачає німецьких крилатих ракет Taurus. Німеччина не передає Україні свої ракети. Також у ЗСУ є власні крилаті ракети "Нептун", які переробили для ударів по наземних цілях.

У 2024 році Україна отримає винищувачі F-16. Для цього льотчики проходять навчання на Заході, а на українській території готують необхідну інфраструктуру. Важливим моментом буде оснащення літака та боєприпаси. Повітряним силам потрібні винищувачі з потужними радарами, щоб конкурувати з російськими Су-34 та Су-35. Останні мають потужніші, ніж наявні зараз на озброєнні МіГ-29 і Су-27, радари та ракети. Це означає, що російський льотчик першим виявить і уразить український літак. F-16 можуть змінити таку ситуацію.

Отримання F-16 має дати змогу Україні завойовувати локальну перевагу на лінії фронту. Також самі літаки є складовою частиною протиповітряної оборони. Вони мають перехоплювати крилаті ракети та дрони. Повітряним силам потрібні крилаті, протирадіолокаційні, протикорабельні ракети та інше озброєння. Багатофункціональний винищувач може виконувати одразу кілька ролей.

"F-16, безумовно, допоможуть Україні в плані перехоплення крилатих ракет, дронів і зможуть певною мірою відігнати російську авіацію подалі та допомогти нашим наземним військам просунутися в тому чи іншому напрямку", — заявив речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат.

Він також додав, що надалі винищувачі зможуть контролювати повітряний простір над Чорним морем, щоб убезпечити "зерновий коридор".

Офіційно заявлено, що перші літаки F-16 мають надійти в Україну вже 2024 року. Якщо ЗСУ підуть у контрнаступ 2025 року, то винищувачі зможуть посилити шанси на успіх на конкретному напрямку.

Битва на морі — чого очікувати у 2024 році

Завдяки асиметричним діям Україна вже практично відновила рівень експорту, який був до початку повномасштабної війни. Військово-морські сили не мають потужностей, які є у Чорноморського флоту РФ. Однак в України є морські дрони. Відомо, що СБУ, ГУР та інші спецслужби мають на озброєнні власні розробки дронів.

Останнє знищення російського ракетного катера "Івановець" показує, що Україна змінює і покращує тактику нападу. За словами бійця спецпідрозділу "13" ГУР Міноборони, в атаці брали участь одразу 10 Magura V5. Спочатку один дрон зробив пробоїну в корпусі, а далі наступний вдарив уже в неї. У результаті 6 дронів потопили "Івановець".

Росіяни вже працюють над своїми морськими дронами. Кінгісеппський машинобудівний завод показав власний дистанційно керований катер ГРК-700 "Візир". Його дальність ходу заявляється на рівні 500 км, а максимальна швидкість — до 43 вузлів (79 км/год). Це означає, що РФ відповідатиме на українські удари своїми розробками.

Україні треба бути завжди на два кроки попереду для домінування в Чорному морі, тому вже є напрацювання зі створення підводного дрона в межах проєкту Fury. Морська платформа може бути в декількох версіях:

• носій мін;
• носій торпед;
• носій ракет;
• розвідувальна платформа.

Автономні підводні апарати можуть бути наступним кроком для України, тому що вони можуть зненацька застати російський корабель. Командувач ВМС України віцеадмірал Олексій Неїжпапа визнає, що деякі тактики, які працювали раніше, у 2024 році можуть бути неефективними.

У сухому підсумку українська боротьба залежить від західної допомоги, а також розвитку технологій, про що говорив колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Україну очікують зміни на всіх трьох театрах бойових дій. Однак, крім того, що Сили оборони змінюються, трансформуються й окупанти. Вони вже оголосили про наміри інвестувати 100 млрд рублів у виробництво FPV-дронів у наступні 3 роки. Ворог частково обходить західні санкції та вкладається у військово-промисловий комплекс. Війна сьогодні — це ще й перегони в технологічних інноваціях.