"2024 буде не менш тяжким": ветеран АТО пояснив, як відсутність мобілізації вдарить по Україні
Повномасштабний конфлікт у новому році зустрінеться з двома кризовими факторами. Перший залежить від українців — це мобілізація. Другий фактор — зовнішній, і пов'язаний з політикою США.
У 2024 році Україна зустрінеться з не менш складними викликами, ніж у 2022 році. У перші місяці вторгнення українці скористались неготовністю росіян до опору, при цьому ЗС РФ протистояли люди, які діяли з героїзмом. Про те, які проблеми проявляться у 2024 році, ветеран АТО, екскомандир загону "Айдар" Євген Дикий розповів у ефірі всеукраїнського телемарафону.
Дикий пояснив, що на сьогодні Україна опинилась у "найтяжчій військовій кризі", яка цілком порівнювана з подіями перших місяців російсько-української війни у 2022 році. У ті дні російське командування не планувало серйозно воювати, а солдати ЗС РФ йшли вперед, "як на парад". Українці зупинили просування ворога, але після цього росіяни зробили певні висновки і провели найбільшу мобілізацію з 1945 року. Тим часом в Україні подібних заходів не провели, відзначив оглядач — і це одна з проблем, яка проявиться у 2024 році.
"Це наша зірвана мобілізація. Поки орки робили найбільшу мобілізацію після Другої світової, ми чомусь вирішили, що ці люди, які пішли на війну за покликом на початку 2022, нам цю війну до кінця і довоюють".
Інша проблема — раптове скасування фінансування з боку США, наголосив ексвійськовий. На його думку, зіграв "фактор Трампа", який "ніхто у світі не очікував". Внаслідок цього припинилось постачання БК.
"Наразі є всього дві проблеми, але разом вони дійсно створюють найтяжчу кризу після 2022 року. Це проблема снарядів і проблема людей", — підсумував Євген Дикий.
Війна 2024 — деталі
Зазначимо, про потребу мобілізації 450-500 тис. людей повідомив президент України Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції у 2023 році. Очільник держави зауважив, що саме таке число почув від тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
В грудні 2023, а пізніше — у січні 2024 року, до Верховної Ради надійшов законопроєкт, який вносив низку змін у систему мобілізації та військової служби. Серед урядових пропозицій — посилення відповідальності за ухилення від повістки, зниження нижнього віку мобілізації, запровадження електронного кабінету для оновлення даних військового обліку та ін. Законопроєкт №10449 у лютому прийняли у першому читанні: друге читання та підсумкове ухвалення планують провести до кінця лютого, — пояснив народний депутат з "Голосу" Ярослав Железняк.
Тим часом у США п'ятий місяць поспіль не можуть прийняти рішення про надання Україні фінансової допомоги: у Палаті представників Конгресу представники Республіканської партії блокують голосування. 13 лютого у Сенаті дещо змінили пропозицію — видалили питання безпеки кордону з законопроєкту про фінансову допомогу. Втім, голова Палати представників Майк Джонсон заперечив і проти такої пропозиції.