Розділи
Матеріали

Снарядів вистачить до червня: Європа намагається вирішити кризу з боєприпасами для України, — Spiegel

Тетяна Зарембо
Фото: Генштаб ЗСУ | Снарядний голод в Україні намагаються вирішити європейські союзники

На думку представника Бундесверу Крістіана Фрейдінга, США могли б передати касетні боєприпаси країнам-партнерам без участі Конгресу згідно із Законом про надлишкові оборонні товари, якщо їх транспортування перейде до інших країн. Однак, згідно з міжнародними угодами, німці, наприклад, не можуть оплатити їхнє транспортування з внутрішньополітичних причин.

Україна вичерпає власні запаси снарядів не пізніше червня а, можливо, й раніше, вважають спецслужби ФРН. Про це пише німецький Spiegel.

Як зауважує видання, військова допомога США Україні в розмірі 60 мільярдів доларів, заблокована в Конгресі, змушує європейських союзників Києва змагатися із часом — чи зможуть вони закупити достатньо артилерійських боєприпасів, доки у ЗСУ не закінчаться власні.

На думку експертів, баланс поки що протверезний. Хоча наприкінці березня 2023 року ЄС вирішив поставити Україні один мільйон артилерійських снарядів упродовж 12 місяців, очільник зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель нещодавно був змушений визнати, що до встановленого терміну вдасться досягнути лише рівня пів мільйона, а позначка в один мільйон буде досягнута лише до кінця року.

"Запаси артилерійських боєприпасів у всьому світі недостатні. На жаль, артилерійські та зенітні боєприпаси не так широко доступні в усьому світі", — каже генерал Бундесверу і головний закупівельник зброї для України Крістіан Фрейдінг.

Він констатує, що навіть в армії США мало що залишилося на власних складах через суттєві поставки в Україну та Ізраїль.

"Американці, ймовірно, могли б порівняно легко і швидко доставити додаткові запаси касетних боєприпасів, що викликають суперечки, з котрих, як повідомляють, приблизно 4 мільйони снарядів усе ще перебувають на складах", — інформує Spiegel.

Водночас президент США Джо Байден, безумовно, міг би передати їх країнам-партнерам без участі Конгресу згідно із Законом про надлишкові оборонні товари, якщо їх транспортування перейде до інших країн. Однак, як зазначає Фрейдінг, оскільки касетні боєприпаси заборонені міжнародною угодою, німці, наприклад, не можуть оплатити транспортування з внутрішньополітичних причин.

Яка ситуація сьогодні

У німецькому Міністерстві оборони чиновники обговорюють нові ідеї про те, де можна знайти боєприпаси для України, майже щодня, запевняє читачів Spiegel.

"Дефіциту грошей немає. Тільки на 2024 рік федеральний уряд виділить добрих 7 мільярдів євро на допомогу в галузі озброєнь. В останні тижні команда виявила в Болгарії запаси 122-міліметрових боєприпасів, якими можна стріляти з гаубиць радянської розробки. Український штаб одразу закупив 120 тисяч снарядів, які тепер має бути доставлено в Україну якнайшвидше", — розповідає Фрейдінг.

Нещодавно президент Чехії Петр Павел заявив, що за межами ЄС виявлено 800 тисяч снарядів до артилерійських гармат, які може бути доправлено в Україну протягом кількох тижнів.

"Зараз триває робота з партнерами, здебільшого з Данії, Нідерландів і Канади, щоб уточнити фінансування. У четвер, 22 лютого, в Копенгагені було оголошено, що перші 15 000 снарядів було вже отримано від неназваної третьої сторони", — пише видання.

Водночас європейська та американська оборонна промисловість ще недостатньо наростила свої потужності.

"Є плани побудувати нові заводи у компанії Rheinmetall, а також у великих виробників зброї в США. Однак ці проєкти поки що не можуть компенсувати наявний дефіцит", — констатує генерал.

Звернення до третіх країн

За словами Spiegel, питання звернення до третіх країн щодо озброєння стоїть на порядку денному європейських союзників України практично щодня. Так, Берлін таємно обговорює угоду про закупівлю боєприпасів з Індією, де не хочуть відкрито псувати відносини з Росією. Аналогічні угоди можуть укладатися з арабськими країнами — у деяких з них є великі запаси снарядів. На думку експертів, на Балканах і в Африці також є держави, які все ще мають запаси або навіть можуть виробляти боєприпаси.

"Даються рекомендації щодо того, до яких країн можна звернутися, в яких все ще можуть бути запаси боєприпасів. І як їх можна переконати зробити пожертвування. На думку урядових кіл, політичних табу практично немає. Можлива навіть обіцянка конфіденційності, якщо продавці вважатимуть за краще зберігати нейтралітет щодо українського питання", — описує ситуацію видання.

Однак, попри цю складну ситуацію, країни ЄС продовжують сперечатися про гроші. За інформацією переговорних кіл, Франція вже кілька тижнів наполягає в Брюсселі, щоб за кошти Євросоюзу боєприпаси та зброю закуповували тільки в європейських компаній, а не з третіх країн, що значно б прискорило процес.

"Європейці вже закуповують майже 70% своєї військової техніки у США. За жодних обставин ця залежність не повинна збільшуватися. Зараз настав час зміцнити автономію ЄС", — наводить Spiegel думку урядових кіл Франції.

Чи виручать Україну безпілотники

Як вважає Йоакім Паасіківі, військовий експерт зі Шведського університету оборони в Стокгольмі, додаткові дрони у великих масштабах були б для українців настільки ж корисні, як і артилерійські боєприпаси. На його думку, заміною вже служать так звані дрони "від першої особи", коли пілот керує БПЛА, оснащеними зарядами вибухової речовини, на відстані.

"Потреба величезна. Багато дронів Україна зараз виробляє сама, конструкції засновані на порівняно простих компонентах, 3D-друкованих деталях і адаптованому програмному забезпеченні. Водночас важко зрозуміти, чому держави ЄС не можуть також допомогти з проблемою дронів", — зауважує експерт.

Раніше очільник українського МЗС Дмитро Кулеба заявив, що артилерійські боєприпаси є абсолютним пріоритетом у плані військової допомоги Україні. Міністр уточнив, що Євросоюз планує поставити в Україну майже 170 тисяч снарядів до кінця березня.