Залишити РФ без палива. Які НПЗ атакувала Україна, і чому треба ще (мапа)

З початку року безпілотники успішно атакували щонайменше 8 великих нафтопереробних заводів. Вони виготовляють десятки мільйонів барелів нафтопродуктів. Фокус розібрався, якої шкоди зазнала РФ, наскільки складно відновити виробництво і чи позначиться це на ворожій армії.

Україна вже провела низку атак на обʼєкти нафтопереробки. За даними Головного управління розвідки, РФ вже обмежила експорт бензину після атаки на нафтопереробний завод у Санкт-Петербурзі. Також ЗМІ писали, що Росія скоротила обʼєми експорту бензину та дизпалива після атак України.

Куди били безпілотники — мапа уражених НПЗ у Росії

Фокус склав список уражених нафтопереробних заводів РФ, які стали цілями безпілотників із початку року. До списку увійшли тільки НПЗ. Він не містить нафтобаз і ситуацій, коли дрони падали на території заводів:

1. Санкт-Петербург "Невский мазут" — 18 січня.
2. Туапсе — Туапсинський НПЗ – 24 січня.
3. Волгоград — Волгоградський НПЗ – 3 лютого.
4. Краснодарський край — Ільський НПЗ і Афіпський НПЗ — 9 лютого.
5. Нижньогородська область, Кстово — "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез" — 12 березня.
6. Рязань — Рязанський нафтопереробний завод — 13 березня.
7. Нижньогородська область, Кстово — 13 березня.
8. Ленінградська область, Кириші — "Киришинефтеоргсинтез" — 13 березня.

12-13 березня цілями безпілотників були найбільші НПЗ в РФ. Обʼєкт у Нижньогородській області за рік виробляє приблизно 15 млн барелів нафти, що складає 5% від загального обʼєму виробництва у всій Росії.

Якої шкоди зазнала Росія, та скільки часу знадобиться на відновлення

Фокус звернувся до експерта Українського інституту майбутнього (УІМ) Ігоря Тишкевича й експерта з енергетики, директора спеціальних проєктів НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, щоб дізнатись, якої шкоди могли завдати дрони російським нафтопереробним заводам.

На думку Ігоря Тишкевича, поки зарано робити висновки щодо завданої шкоди. Невідомо, скільки запчастин є у росіян, наскільки великою була шкода від удару.

Геннадій Рябцев вважає, що атаки на російські НПЗ поки більше тривожать росіян, аніж суттєво впливають на загальну картину нафтопереробки чи розподілу нафтопродуктів у Росії.

"З усіх новин підтвердженими є влучання, що призвели до суттєвого скорочення переробки, лише на Волгоградському та Нижньогородському НПЗ. Якщо ті повідомлення, що були раніше, будуть підтверджені, можна казати про можливе зменшення обсягів нафтопереробки в РФ за підсумками 2024 року не більше, ніж на 2%. Тобто, +-2% це несуттєва зміна обсягів. Тим паче, не факт, що на інших заводах обсяги не зміняться, адже можуть розподілити обсяги. На мій погляд, некоректно говорити про зменшення обсягів нафтопереробки в січні, про яке писали ЗМІ, адже в Росії перші десять днів січня традиційно є святковими днями, тобто ніхто не працює. Крім того, січень — мертвий сезон, немає і обсягів продажів", — розмірковує директор НТЦ "Психея".

Він додає, що атаки на НПЗ все одно ускладнять логістику для РФ. Продовження "інцидентів" може суттєво вплинути на регулярність постачання нафтопродуктів не тільки для ЗС РФ, але й для Москви й області. Московський НПЗ вже давно не задовольняє потреб столиці РФ. Інші НПЗ — Нижньогородський, Волгоградський — тепер будуть менше постачати нафтопродуктів, а якщо атаки продовжаться, то можуть виникнути серйозні проблеми.

Також Ігор Тишкевич наводить аналогію з українським Кременчуцьким НПЗ. Ще до початку повномасштабної війни нафтопереробний завод перебував у не найкращому стані, але навіть в такій ситуації ЗС РФ знадобилось 4 атаки по 6-8 ракет Х-22, щоб повністю зупинити підприємство. Водночас ракета Х-22 має бойову частину 960 кг.

Зрештою, експерт пояснив Фокусу, що те, що зараз атакуються НПЗ у Росії може бути лише першим етапом. І загалом в РФ є з десяток ключових нафтопереробних заводів. Кожен із них має свою спеціалізацію:

• паливний — авіаційний керосин, бензин, дизпаливо, і можливо, мазут;
• паливно-бітумний — паливо і бітум, який потрібен для виробництва асфальту;
• паливно-мастильний — окрім палива мастила для техніки й обладнання.

"Якщо Україна зможе пошкодити НПЗ, який виробляє моторно-трансмісійні мастила для танкових двигунів, а таких не дуже багато. Автівки будуть їздити, а скільки мастила жере танк, і як часто його треба підвозити? Або НПЗ, які виробляють авіаційний керосин — їх ще менше. Ми не знаємо, які цілі ставить перед собою ГУР", — розмірковує експерт УІМ.

Водночас найдорожчим для російського бюджету буде заміна установок первинної переробки нафтової сировини, бо це є найуразливішим місцем всього НПЗ, і саме його ураження матиме найбільший ефект. На ремонт таких установок може не лише піти багато коштів, але й багато часу — деяке потрібне для заміни обладнання росіяни будуть змушені замовляти за кордоном і у зв'язку із санкціями купувати через треті країни, на що знадобиться понад 6 місяців

"Легше зруйнувати резервуар із бензином чи нафтою, але такі резервуари швидко відновлюються. Щодо ударів по російських об’єктах, то значно більший ефект матимуть, безумовно, успішні атаки на установки первинної переробки нафти", — каже Геннадій Рябцев.

Удар по НПЗ в Нижньогородській області

За словами Геннадія Рябцева, влучання в Нижньогородському НПЗ припало по блоку перегонки сирої нафти АВТ. Установка АВТ-6 була пошкоджена, а супутникові знімки свідчать, що вона взагалі впала. Тому не факт, що її вдасться відновити навіть за рік.

"6 млн тонн на рік –- обсяги переробки однією установкою. На рік переробляють 280 млн тонн, і от 6 млн тонн можна відмінусувати. У січні на НПЗ в Нижньому Новгороді пошкодили установку каталітичного крекінгу, що означає зміну глибини переробки нафти, тобто зміниться структура товарного виробництва, наприклад, менше буде вироблятися високооктанових бензинів і більше мазуту. Але загалом така проблема вирішувана. Щодо АВТ 6 — це теж вирішується. Але потрібна заміна обладнання. Колону АВТ можна виготовити в РФ, але внутрішні пристрої там імпортні, а Китай їх не виробляє. І вони будуть завозити через треті країни. Тому швидкої заміни не буде", — пояснює Рябцев.

Для чого РФ заборонила експорт бензину на 6 місяців

Обмеження імпорту бензину в РФ може свідчити про підготовку до можливих викликів із доступністю продукту, пояснив Фокусу Ігор Тишкевич.

"Бензин — це одна з останніх фракцій переробки нафти. Я хочу нагадати, що танки їздять на дизелі, кораблі — на мазуті. Це первинні фракції при переробці нафти. Станом на сьогодні загрози для російської армії немає", — пояснив Тишкевич, чи є наразі загрози для окупаційної армії.

Геннадій Рябцев, зі свого боку, додає, що РФ на початку сезону завжди вводить обмеження на ринку, бо навесні буде пік попиту і влада вручну регулює ринок і ціни.

"Офіційно регулювання цін немає, але на зустрічах в Міненерго РФ, куди запрошують представників мереж і нафтопереробних компаній, завжди кажуть, як можна чи не можна піднімати ціни. Там іде ручне регулювання, яке є наслідком того, що експортноорієнтована галузь нафтопереробки в Росії не звертає уваги на потреби внутрішнього ринку. І попри те що Росія — держава-бензоколонка, але вона не здатна забезпечити споживачів достатньою кількістю палива належної якості без запровадження отаких засобів ручного регулювання. За наявності обстрілів або без них вони просто не здатні це зробити. А атаки лише ускладнюють проблеми в Росії на ринку пального", — пояснив Фокусу Рябцев.

Україна перевіряє РФ — чому важливо бити по російських нафтопереробних заводах

Нафтопереробний завод — це великий обʼєкт який може займати площу кілька сотень гектарів землі або приблизно 5х5 км. Проте навіть за таких умов, за словами Ігоря Тишкевича, є сенс бити по них безпілотниками. Українські спецслужби можуть переслідувати одразу кілька цілей в атаках:

• демонстрація здатності уражати такі цілі;
• тестує стан ППО в РФ;
• тестує зміни логістики і систему реакції у ворога — це дуже корисно для України;
• психологічна — росіяни будуть не надто "щасливі", бо НПЗ — це обʼєкт підвищеної небезпеки;
• військовий результат — Росії треба буде прикривати обʼєкти НПЗ, але виникає питання чим. Їм доведеться або перетягувати ЗРК з інших обʼєктів й робити їх незахищеними, або забирати ППО з фронту й тим самим робити незахищеними інші цілі.

"З точки зору НПЗ, його можна зупинити. Проте для цього потрібна або одна масована атака з десятка, а краще двох десятків БПЛА, які уразять критичну інфраструктуру, або бажано декілька таких атак поспіль. Тоді ми зможемо говорити, що це зможе зупинити НПЗ на кілька місяців. Якщо ж уразять критичні імпортні установки, то тоді зупинка виробництва триватиме не тижні чи місяці, а рік, але для цього масштаби атак мають бути значно більшими", — заявив фахівець Українського інституту майбутнього.